Повстання Федоровича
Повстання Федоровича (березень — травень 1630) — козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої.
Зміст |
Причини [ред.]
Основною причиною повстання було подальше посилення феодально-кріпосницького гніту і національно-релігійних утисків з боку польських можновладців.
Перебіг [ред.]
В березні 1630 року група запорозьких козаків на чолі з Тарасом Федоровичем вирушили з Січі на Придніпров'я і стратили гетьмана реєстрового козацтва Грицька Чорного — прихильника союзу зі шляхтою. Федорович звернувся до простолюду з універсалами, в яких закликав підніматися на боротьбу проти шляхти. Виступ запорожців став поштовхом до розгортання селянського повстання. Повстанці нападали на шляхетські маєтки, вбивали шляхтичів, захоплювали їхнє майно, знищували шляхетські документи.
Спалахнувши в березні 1630 року, повстання протягом квітня — початку травня охопило значну територію України. Після поразки шляхетських військ у Корсунському бою 1630 року повстанці оволоділи Корсунем, Каневом, Переяславом та іншими містами. Своїм головним опорним пунктом вони обрали Переяслав. Повстанське військо утримувало під своїм контролем переправи через Дніпро і в разі невдачі забезпечувало собі шляхи відступу на територію Московської держави.
На придушення повстання вирушило з Бара велике військо на чолі з польним гетьманом Станіславом Конецпольським. Вчинивши розправи над мирним населенням Лисянки, Димера та інших населених пунктів, шляхетське військо, в складі якого були німецькі наймані загони, переправилося через Дніпро. Почалися запеклі бої під Переяславом, які тривали близько трьох тижнів. У тилу шляхетського війська розгорнулася всенародна повстанська боротьба.
25 травня відбувся вирішальний бій, що закінчився перемогою повстанців. Конецпольський змушений був вступити з повсталими у переговори і підписати Переяславську угоду 29 травня 1630 року. Невдовзі гетьманом було обрано Т. Орендаренка. Побоюючись зради з боку угодовської старшинської верхівки, Федорович з частиною невдоволених угодою козаків пішов на Запоріжжя.
Наслідки [ред.]
Повстання Федоровича мало велике значення для дальшого розвитку визвольної боротьби народних мас Русі-України.
Джерела та література [ред.]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
|
|
|||||||
| Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
