Повстання комунерос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Комуне́рос(ісп. Guerra de las Comunidades de Castilla) — повстання середньовічних самоврядних міст Кастилії проти королівського абсолютизму, в захист міських вольностей в 1520—1522 . Повсталі міста (Толедо, Сеговія, Мурсія, Авіла, Бургос, Мадрид і ін.) об'єдналися в липні 1520 в «Святу хунту» (ісп. La Santa Junta de las Comunidades); до неї приєдналася значна частина дворянства, а також частина середнього і нижчого духівництва. Повсталі наполягали на тому щоб Карл V (що став імператором «Священної Римської імперії»), також відомий як Карл I Іспанський, жив в Іспанії; вимагали усунення іноземців від управління, регулярного скликання кортесів, розширення міської самоврядності, заборони вивозу золотої монети за кордон і ін. Широкий розмах руху, що прийняв з 1521 антидворянський характер, спонукав дворянство перейти на сторону короля. У битві при Вільяларе (23 квітня 1521) сили Комунерос, що очолювалися Хуаном Падільєю, були розгромлені, сам він та інші вожді Хунти узяті в полон і страчені. У 1522 опір повсталих було остаточно зломлено. Урядові репресії продовжувалися до 1526 року.


Середньовіччя Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.