Повсть
По́всть (дав.-рус. пълсть, від прасл. *pьl̥stь)[1] — нетканий текстиль, виготовлений із волокон шерсті. Листовий пористий цупкий матеріал, виготовлений способом валяння. Використовується як прокладковий, ущільнювальний, тепло- і звукоізоляційний матеріал.
Історія[ред. | ред. код]
Повсть вважається найдавнішим з відомих текстильних матеріалів[2]. Багато які культури мають легенди, що пояснюють винахід валяння. Наприклад, шумери приписували відкриття секрету виробництва повсті Урнамману з Лагаша[3]. Християнська оповідь про Святого Климента і Святого Христофора повідомляє, що під час втечі вони набили свої сандалі вовною для захисту ніг від пухирів і в кінці їхньої подорожі під впливом порухів і поту вовна звалялася в повстяні панчохи[4][5].
Найімовірніше за все, батьківщиною повсті є Центральна Азія. Знайдені в Сибіру поховання, датовані VII—II століттями до нашої ери, свідчать про широке застосування повсті, включаючи одяг, оздоби, покриття стін і кінські попони. Використовуючи підфарбовування, вишивку лініями стібків та інші прийоми, повстярі робили матеріал образотворчим засобом[6]. Із Сибіру й Монголії повстярство поширилося в інші регіони разом з міграціями монгольських і тюркських народів. Поширенню повстяної технології сприяли розвиток у степових народів вівчарства і верблюдівництва, потреба в будівельному матеріалі в умовах браку лісу: з повсті робили стіни та підлогове покриття юрт. Використовувалася повсть і для одягу, ковдр, килимів (кошм), підсідельників[6].
В Україні виробництвом повсті займалися майстри, що називалися шаповалами, оскільки одним зі застосувань матеріалу було виготовлення щільних шапок[7]. Валяння здійснювалося в майстернях — шаповальнях[8], і включало кілька етапів: підготовку сировини (миття в чистій, потім у мильній чи лужній воді, сортування за типом волосу), чесання, розпушування і збивання, і нарешті, власно валяння. Спочатку вимиту і відсортовану сировину розчісували на залізних гребенях. Процес розпушування і збивання здійснювався на спеціальній решітці[9] за допомогою пристрою — лука. Він складався з таких елементів: власно лука, кобилки, тарілки з натягачем, струни, гачка, чаплії. Лук мав вигляд закругленого бруска, кінець якого праворуч від шаповала був дещо тонше за лівий. Через правий кінець проходила кобилка — клинець з виїмкою, до лівого за допомогою мотузки (натягача) була прикріплена тарілка — чотирикутна дощечка з круглим отвором посередині. Кінці лука з'єднувалися струною — тятивою, що проходила від правого кінця через кобилку до тарілки й через тарілку. Посередині лука був гачок, що служив для кріплення чаплії́ — дерев'яного брусочка з мотузками по обох кінцях: до нижньої кріпився гачок лука, а верхня була прив'язана до вбитого в стіну цвяха. Лук встановлювався таким чином, щоб струна лежала на вовні. Смикаючи за струну дерев'яним гачком-шляхуном[10], шаповал приводив її в рух, від якого вовна розбивалася[11], грубий волос відкидався вбік, пил і дрібні частинки провалювалися крізь решітку, а підшерсток розпушувався.
Розпушену і збиту вовну укладали тонким шаром на шматок полотна або очеретяну мату, злегка збризкували гарячою водою, згортали по діагоналі в рулон і качали протягом близько 15 хвилин, періодично розгортаючи й згортаючи знову по іншій діагоналі. Потім валяння продовжували вже без обгортки, за потреби повторюючи гаряче зволожування[12]. Виготовлення повстяних виробів називалося «бити повсті»[13].
Валяння повсті могло здійснюватися і механізованим способом — на валяльнях, які також використовувалися для виробництва сукна.
Опис[ред. | ред. код]
Одержують повсть валянням вовни і хутрових відходів або формуванням і тепловою обробкою суміші мінеральної вати і зв'язувальної речовини (наприклад, бітуму). Випускають повсть у вигляді стрічок, пластин, готових деталей та іншого.
Повітряні пори в матеріалі складають не менше 75 % об'єму.[14] Щільність повсті коливається в межах від 200 до 430 кг/м²[14] Термічна стійкість повсті не перевищує 75°C.[14].
Розрізняють повсть технічну, побутову, будівельну і протипожежну. Технічну повсть поділяють на тонкошерсту, напівгрубошерсту і грубошерсту[14].
Повсть володіє високими тепло-, звукоізолювальними та амортизувальними властивостями.
Волокна повсті руйнуються від дії грибків і молі, легко руйнується від дії лугів, але стійкі проти кислот[14].
Повсть використовують також у папероробних машинах, музичних інструментах, для полірування жерсті тощо.
Майстрів з виготовлення повсті називають повстяра́ми[15].
Види[ред. | ред. код]
- Фетр
Фетр (від фр. feutre) — тонка щільна повсть найвищого сорту, з якої виготовляють капелюхи, валянки[16] (з пуху кролів і ангорських кіз).
- Будівельна повсть
Будівельною повстю утеплюють трубопроводи, віконні й дверні коробки тощо.
- Побутова повсть
Побутову повсть (підошовну, взуттєву, шорну) застосовують у виробництві взуття.
- Технічна повсть
З технічної повсті (грубововняної, напівгрубої й тонкововняної) виготовляють сальники, прокладки, амортизатори для автомобілів, тракторів, комбайнів, літаків.
- Протипожежна повсть
Протипожежна повсть (кошма, пожежне полотно) входить в комплект пожежного щита на АЗС.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Chad Alice Hagen (2005). Fabulous Felt Hats: Dazzling Designs from Handmade Felt. Lark Books. с. 8–. ISBN 978-1-57990-542-2.
- ↑ Dan Howard (2011). Bronze Age Military Equipment. Casemate Publishers. с. 69–. ISBN 978-1-84884-293-9.
- ↑ Chris Thompson (2011). Felt: Fluxus, Joseph Beuys, and the Dalai Lama. U of Minnesota Press. с. 56–. ISBN 978-0-8166-5354-6.
- ↑ The Recent Development of American Industries. University of Pennsylvania Press. 1891. с. 63–.
- ↑ а б Brown, Susan (2009). Fashioning Felt. New York City: Smithsonian, Cooper-Hewitt, National Design Museum. ISBN 978-0-910503-89-1.
- ↑ Шаповал // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шаповальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Решітка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шляхун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лук // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Войлочное производство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Повсть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б в г д Автомобильные материалы: Справочник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. В. Мотовилин, М. А. Масино, О. М. Суворов, — М.: Транспорт, 1989. — 464 с. ISBN 5-277-00458-0
- ↑ Повстяр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Фетр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела та література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Повсть |
- Повсть // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 8 : Олефіни — Поплін. — 527, [1] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — с. 438
Посилання[ред. | ред. код]
- Повсть // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 155. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Повсть // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1406. — 1000 екз.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||