Повість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

По́вість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Характерні ознаки повісті

Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування повісті та роману менш виразне. Схожі вони за предметом зображення (життєві будні чи вагомі історичні події), засобами зображення, розкриттям характерів. Однак повість охоплює менше коло проблем, коротший період життя героя.

Якщо в романі акцент робиться на розгортанні сюжету й розширенні кола проблем, то в повісті сюжет більш статичний: акцентується на глибшому аналізі одного чи кількох конфліктів, на описах. Як і в романі та оповіданні, вагому роль у повісті відіграє голос автора або розповідача.

Проте розмежування повісті і роману характерне тільки для російської літературної традиції. На Заході існує поняття «роман» (novel), «короткий роман».

Історія жанру повісті

У самостійний вид епосу повість відмежувалася лише на початку XIX ст. У києворуській літературі повістю називали будь-яку об'єктивізовану розповідь про життєві та історичні події, вона була близькою до літопису («Повість минулих літ»), апокрифів («Повість про Варлаама і Йоасафа»). Для порівняння (в західній традиції) — «Роман про Лиса», «Роман про троянду». Початки української повісті — у перекладах «Олександрії» і повістей про Трою, які через болгарський варіант грецької хроніки Малали перейшли до києворуських «Хронографів».

У XV ст. з'являється велика кількість перекладених латинських духовних і світських повістей, які через Білорусь, найчастіше в польському або чеському варіанті, потрапляють в Україну («Мука Христова», нова редакція «Олександрії», «Про Трістана»). Появі повісті в українській літературі сприяло засвоєння нею у період бароко насамперед західноєвропейських духовних, рідше — авантюрних і демонологічних повістей.

Перша українська повість, писана українською мовою, — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка (1833).

Див. також

Джерело


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.