Повітрозабірник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Повітрезабі́рник — елемент конструкції машини, що служить для забору навколишнього повітря і його спрямованої подачі до різних внутрішніх систем, агрегатів і вузлів для різного застосування: у якості теплоносія, окислювача для палива, створення запасу стиснутого повітря.

Забір повітря здійснюється за рахунок тиску, створюваного потоком набігаючого повітря, або розрідження, створюваного, наприклад, при ході поршня в циліндрі.

Авіаційний повітрезабірник[ред.ред. код]

З розвитком реактивних двигунів і подальших можливостей літака для подорожей на надзвукових швидкостях, було необхідно розробити повітрезабірники для оптимального потоку повітря при будь-якій швидкості, що дозволило компресор для роботи на своїй оптимальній швидкості потоку просто-дозвукових, незалежно швидкості повітря в гирлі споживання. Ці проекти є дуже складними у зв'язку з вимогою, щоб управляти потоком і фронтом ударної хвилі через формування дозвуковій, трансзвуковойі надзвукових режимах польоту.

Повітрезабірник авіаційного двигуна — це ретельно спроектована і виготовлена конструкція, від виконання якої залежать параметри і надійність роботи двигуна у всіх експлуатаційних режимах.

На надзвукових літаках повітрезабірники часто роблять регульовані. Застосовують різні електрогідравлічні автомати для регулювання прохідного перерізу («горла») повітрезабірника. Зазвичай використовують відхиляємий вертикальний (Су-24) чи горизонтальний «клин» (МіГ-25), або висувний «конус» (МіГ-21, Ту-22).

Посилання[ред.ред. код]

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_tech/1825/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA