Погодін Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Погодін

Миха́йло Петро́вич Пого́дін (*11 (23) листопада 1800(18001123) — † 8 (20) грудня 1875) — російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Петербурзької АН1841).

Один з ідеологів теорії російської «офіційної народності».

З біографії[ред.ред. код]

В 1821 закінчив Московський університет. У 1825 захистив магістерську дисертацію «Про походження Русі». Виступаючи з позицій норманської теорії, заперечував положення про автохтонність слов'янського походження Київської Русі.

У 1826-44 професор Московського університету.

В 1827-30 видавав журнал «Московський Вістник», у 1841-56 разом з С. Шевирьовим — «Москвітянін». У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України. Автор шовіністичної «теорії», за якою до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці вийшли з Карпат і поселилися над Дніпром лише у XVI столітті.

На думку Погодіна, українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. Погодін заперечував факт існування українського народу. У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів Погодіна, українські історики та філологи (М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевський, О. Котляревський, П. Житецький, А. Кримський) переконливо довели їх безпідставність і ненауковість.

Погодін став також духовним батьком галицького москвофільства. Після відвідин Погодіним Львова в 1835 і 1838—1840 під його ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою «Погодинская колония».

В 1860-х рр. Погодін виступив одним з ідеологів російського панславізму — ідеї створення могутнього московського царства, яке мало об'єднати всіх слов'ян.

Посилання[ред.ред. код]