Подагра

Подагра
сечова кислота
МКХ-10	10
МКХ-9	274.0 274.1 274.8 274.9
OMIM	138900
DiseasesDB	29031
eMedicine	emerg/221 med/924 med/1112 oph/506 orthoped/124 radio/313
MeSH	D006073

Подагра — захворювання, яке виникає внаслідок порушення обміну речовин (пуринового обміну). При цьому в організмі відбувається підвищене накопичення сечової кислоти та зменшується її виділення нирками. Це призводить до надмірного накопичення сечової кислоти в крові. Солі сечової кислоти (урати) проникають у суглоби (хрящі, синовіальні мембрани), навколосуглобові тканини (сухожилля, зв'язки, синовіальні сумки), нирки, внаслідок чого розвивається подагра і подагричний артрит.

Етіологія

Серед причин виникнення подагри найвагомішу роль відіграють спадковий чинник та харчування.

У більшості випадків провокаційними чинниками гострого нападу подагри є вживання смаженого м'яса, холодцю, жирів та алкоголю. Спричинити загострення хвороби може й втрата організмом води (у разі голодування, після сауни, через жаркий клімат) або тривалий прийом сечогінних ліків.

До групи ризику захворіти на подагру належать:

• люди, рідні яких хворіють на подагру;
• м'ясоїди, особливо якщо вживають м'ясну їжу декілька разів на день;
• ті, хто часто вживає алкогольні напої, зокрема й пиво;
• люди з надмірною масою тіла;
• хворі на гіпертонію (підвищений артеріальний тиск), гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози), ниркову недостатність, що зумовлює неналежнє виведення сечової кислоти з організму.

Патогенез та клінічна картина

Основне значення у патогенезі порушень пуринового обміну при первинній подагрі має вроджене або набуте зниження активності ферментів, що беруть участь в утворенні сечової кислоти.

Вторинна подагра спостерігається при зменшенні розпаду пуринів у хворих мієло- та лімфопроліферативними захворюваннями, особливо тих, кого лікували цитостатичними засобами, а також при захворюваннях, які перебігають з еритроцитозом (легенева гіпертонія, вади серця тощо).

У 100% випадків подагра спричинює зміни в структурі нирок. Передусім кристаликами уратрів зашлаковуються канальці нирок, потім судини і клубочки. Спочатку ці зміни незначні, тож не позначаються на роботі органа. Це прихований (латентний) період.

Пізніше зміни в нирках стають більш вираженими: в сечі з'являється білок, формуються камінці. Тому інколи першим симптомом подагри стає ниркова колька. Але найчастішим проявом подагри є гострий артрит першого суглоба великого пальця стопи.

Напад подагри настає раптово, зазвичай уночі. Людина прокидається від нестерпного болю, який поступово наростає, і хворий, як кажуть, не знаходить собі місця. У ділянці суглоба з'являється набряк, почервоніння шкіри, рухи в суглобі спричинюють дошкульний біль, підвищується температура тіла. Під час аналізу крові в ній виявляють високий вміст сечової кислоти.

Тофус коліна.

У разі подагри можуть уражуватися й інші суглоби стопи, рідше — колінні, ліктьові, плечові. Така картина спостерігається протягом 1-7 діб, далі біль поступово стихає, інколи навіть без медикаментозного втручання. На ранній стадії хвороби гострі напади трапляються 1-2 рази на рік. Інколи «світлі» проміжки тривають 2-3 роки.

З часом подагра переходить у хронічну форму, для якої характерні поява тофусів (місцеве накопичення кристалічних уратів) і деформація суглобів, зокрема, суглоб великого пальця стопи збільшується і випинає. Хворому навіть тяжко підібрати собі взуття.

У багатьох хворих розвивається сечокам'яна хвороба, інтерстиціальний нефрит, флебіти, ранній прогресуючий атеросклероз, захворювання очей (ірит, іридоцикліт) та нервової системи (невралгія, мігрень, неврастенія).

Лікування та профілактика

Найголовнішим засобом у лікуванні подагри і профілактиці загострення хвороби є правильне харчування, яке б не спричинювало збільшення кількості сечової кислоти у крові. Тому дієта таких хворих має бути бідною на пурини, жири, білки.

Основні вимоги до харчування у разі подагри:

• Зменшити загальну калорійність добового раціону. Людям з надмірною масою тіла це дуже важливо.
• Збільшити вживання води (слаболужної) до 1,5-2 літрів на добу.
• Вилучити з дієти:

а) продукти, багаті на пурини: печінка, нирки, мозок, смажене і копчене м'ясо, ковбаси, консерви, м'ясні, рибні і грибні бульйони, рибну ікру, какао, шоколад;

в) тваринні жири, бобові, щавель, ревінь, цвітну капусту, малину, журавлину;

г) соління, маринади.

• Практикувати розвантажувальні дні, вживаючи 1 раз на тиждень лише овочі та фрукти або свіжі соки з них. Яблука вживати солодких сортів.

Восени для зменшення вмісту сечової кислоти в крові доцільно вводити до раціону кавуни, які можна їсти без обмежень 20-денним циклом з перервою на 3-5 днів.

• Вживати: вегетаріанські борщі, супи з круп та овочів, свіжі фрукти і сухофрукти, молочні продукти, варення, мед, зефір, мармелад, інші солодощі, що не містять шоколаду, овочеві салати, вінігрет, кабачкову ікру, огірки, відвар шипшини з медом, пшеничні висівки, квас, компот, фруктово-ягідні соки, хліб. Відварене м'ясо, рибу, птицю можна вживати до 3 разів на тиждень по 100-150 г на день. З відвареного м'яса можна готувати різні страви: фрикадельки, котлети тощо.
• Проводити фітотерапію, яка в комплексі з дієтою та здоровим способом життя значною мірою сприяє відновленню порушеного обміну речовин та виділенню сечової кислоти нирками (фіторецепти подано нижче).
• У разі найменших ознак загострення подагри потрібно відразу переходити на молочно-рослинну дієту.
• На тлі всіх цих заходів, особливо, якщо були повторні напади подагри або у крові визначено підвищений вміст сечової кислоти, слід вживати алопуринол по 100 мг 2-3 рази на день, який гальмує утворення сечової кислоти і таким чином дає змогу уникнути нових нападів подагри.
• За відсутності проявів загострення подагри, але наявності в суглобах скрипіння, хрусту рекомендується робити фізичні вправи для стопи:

а) рухати стопою в різних напрямках;

б) стати на сходинку або підкласти кілька книг, щоб п'ята звисала. Тримаючись рукою за стіл чи стіну підніматися на пальцях, а потім опускатися так, щоб п'ятою торкатися підлоги. Так робити 100 разів, можна з невеликими перервами.

в) після цього на 30-40 с стати в посудину з холодною водою, витерти ноги і надягти вовняні шкарпетки. Ноги стануть гарячими.

г) якщо скрипіння та хруст є в інших суглобах, слід робити вправи із залученням цих суглобів. Незначний біль не є перешкодою для виконання вправ. Для зменшення інтенсивності болю можна застосовувати: фастум-гель, гель диклофенаку натрію тощо. Рухи поліпшують кровопостачання в суглобах, і з часом біль мине.

• Можна застосовувати ванни з хвойних гілочок. 1,5 кг гілочок заливають 6 л окропу, настоюють 12 год. Ванну краще приймати увечері. Це не лише вгамує біль у суглобах, а й зміцнить серце, заспокоїть нерви, покращить сон.
• У разі гострого нападу слід дотримуватися постільного режиму і обов'язково звернутися до лікаря. Лікар може призначити підвищену дозу алопурину або дієвіший препарат, зокрема неспецифічні протизапальні препарати: моваліс 0,15 мг внутрішньо один раз на добу після їди або внутрішньом'язово, ремесулід (німесулід, німегезик тощо) по 100 мг двічі на добу після їди. Можуть бути й інші призначення.
• До приходу лікаря для вгамування болю можна прикладати до суглобів компрес із холодної води чи лід на 1-2 хв. Короткий контакт з холодом зменшує інтенсивність болю та набряк.

З подагрою можна спокійно жити і працювати, якщо після появи її перших симптомів бути уважним до себе і дотримуватися викладених вище рекомендацій.

Фіторецепти для лікування подагри

• 4 ложки листя чорної смородини заварити 2 склянками окропу, настоювати 2-3 год, процідити. Пити по півсклянки 4 рази на день за 30 хв до їжі.
• 1 столову ложку насіння кропу залити 1 склянкою окропу, прокип'ятити декілька хвилин, вживати гарячим - раз на добу. Курс лікування - 10 днів.
• 20 г кореня калгану залити 100 мл 70% етилового спирту і настоювати на світлі у прозорій скляній пляшці протягом 6 тижд. Вживати по 40 крапель 2-3 рази на день перед їжею.

Джерела

1. Подагра - хвороба м'ясоїдів //Здоров'я і довголіття №46 (821)
2. Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М.В.Бочкарьова та Є.А.Мухіна. - Кишинів:Картя молдовеняске, 1986.