Подвійний провідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Подвійний провідник — простий вузол, сам не розв'язується, використовується коли з вузла повинно виходити дві петлі. Застосовується в альпінізмі, переважно, для зав'язування репшнуром схоплюючого вузла[1].

Порядок зав'язування[ред. | ред. код]

Переваги[ред. | ред. код]

  • Не вимагає контрольних вузлів, надійний.
  • Простий для зав'язування.
  • При першому навантаженні перерозподіляє натяг між «вухами».
  • Гарний, коли зав'язаний на мотузці.

Недоліки[ред. | ред. код]

  • Допускається використання тільки на закільцьованій мотузці.
  • Погано розв'язується після навантаження.
  • Велика витрата мотузки.

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Описание узла Бергвахт. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 6 жовтня 2012. 

Шаблон:Knot-stub