Подорожник (рослина)
| Подорожник | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Подорожник великий
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Подоро́жник (Plantágo) — рід одно — та багаторічних трав, рідше напівчагарників родини Подорожникові (Plantaginaceae). Нараховує більше як 200 видів, поширених по всій земній кулі; деякі з них вважаються бур'янами.
Зміст |
Поширення [ред.]
Подорожники ростуть в помірних і субтропічних поясах Європи, Азії, Африки і Америки. У колишньому СРСР — близько 30 видів. Найвідоміші: Подорожник середній (Plantago media), Подорожник великий (Plantago major) і Подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) — багаторічні трави. У Закавказзі і Середній Азії зустрічається Подорожник блошиний (Plantago psyllium) — витка трав'яниста рослина до 40 см заввишки.
Зустрічаються уздовж доріг (звідси й назва), на засмічених місцях, пустирях, в степах, на луках, пісках.
Біологічний опис [ред.]
Зазвичай мають коротке кореневище, обсаджене тонкими шнуроподібним корінням.
листки зібрані в прикореневу розетку, черешкові.
квітконоси прямостоячі, безлисті. Деякі види квіткових стебел гіллясті, облиствені. Квітки дрібні, непоказні, зібрані в густий кінцевий колос або головку.
Плід — багатонасіннева коробочка. Запилення відбувається за допомогою вітру.
Практичне застосування [ред.]
Подорожник великий і подорожник блошиний — цінні лікарські рослини, навіть введені в культуру. Подорожники мають кровоспинну, протизапальну і ранозагоювальну дію — відомо, що листки цієї рослини прикладають до рани для швидкого загоєння, а також для витягування гною з чиряків. Крім того в листках і плодах подорожників багато слизу, і препарати з них добре діють на шлунок і кишечник, знімаючи запалення і обволікаючи.
Зубчасті листя Подорожника оленерогого (Plantago coronopus) в ряді європейських країн використовують як овочеву рослину і, вирощуючи його на городах, готують з нього вітамінні салати.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
