Подільник напруги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поді́льник напру́ги — пристрій, в якому вхідна і вихідна напруга зв'язані коефіцієнтом передачі. Як дільник напруги зазвичай застосовують регулювальний опір (потенціометри). Можливо уявити, як дві ділянки кола, що називаються плечима, сума напруги на яких рівна вхідній напрузі. Плече між нульовим потенціалом і середньою точкою називають нижнім, а інше — верхнім. Поділяють лінійні і нелінійні дільники напруги. У лінійних вихідна напруга змінюється за лінійним законом у залежності від вхідного. Такі дільники використовуються для задання потенціалів і робочої напруги в різних точках електронних схем. У нелінійних дільниках вихідна напруга залежить від коефіцієнта нелінійно. Нелінійні дільники напруги застосовуються в функціональних потенціометрах. Опір може бути як активним, так і реактивним.