Подільські Товтри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний природний парк «Подільські Товтри»
Категорія МСОП II (Національний парк)
Подільські товтри 1.jpg
Розташування: Україна Україна
Хмельницька область Хмельницька область
Білогірський район
Чемеровецький район
Кам'янець-Подільський район
Найближче місто: Кам'янець-Подільський
Координати: 48°51′30″ пн. ш. 26°24′20″ сх. д. / 48.85833° пн. ш. 26.40556° сх. д. / 48.85833; 26.40556Координати: 48°51′30″ пн. ш. 26°24′20″ сх. д. / 48.85833° пн. ш. 26.40556° сх. д. / 48.85833; 26.40556
Площа: 2 613,16 км²
Заснований: 27 червня 1996 року
Керуюча
організація:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Національний природний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька область)
Національний природний парк «Подільські Товтри»
Національний природний парк «Подільські Товтри»

Націона́льний приро́дний парк «Поді́льські То́втри» (НПП «Подільські Товтри») — національний парк, розташований в Україні на території Городоцького, Чемеровецького та Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області.

Створення парку[ред.ред. код]

Логотип НПП Подільські Товтри.gif

НПП створено Указом Президента України від 27 червня 1996 року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення.

«Подільські Товтри» є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Парк підпорядковано Міністерству охорони навколишнього природного середовища України.

Характеристика парку[ред.ред. код]

Дорога до парку

Загальні відомості[ред.ред. код]

Загальна площа території парку — 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. За площею є найбільшим парком України.

Наявні на території НПП унікальні рукотворні об'єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природозаповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам'яток, понад 300 історико-архітектурних пам'яток (зокрема, в Кам'янці-Подільському — понад 200 об'єктів).

Фізико-географічні особливості території парку[ред.ред. код]

Панорама Дністра

Територія НПП розміщена в межах двох фізико-географічних зон: Західно-Подільської області (фізико-географічні райони — Товтровий кряж і Західно-Подільське Придністров'я) та Придністровсько-Подільська лісостепова область (Могилівське підняття).

Товтровий кряж (або Медобори) — це колишній бар'єрний риф, який утворився колоніальними організмами (літотамнієвими водоростями, мшанками, устрицями, коралами), які жили в морях тортонської і сарматської епох. Простягається він по східній околиці Подільської височини на 200 км у вигляді яскраво вираженого валу з множиною бокових відгалужень. Починається він біля смт Підкамінь у Львівській області і простежується в напрямку Скалата, Кам'янця-Подільського і далі, за Дністер, у Молдову.

Гряда чітко виражена в рельєфі і виступає ланцюжком горбів з абсолютними відмітками 400–486 м (перевищення над довколишньою місцевістю становить 40—60 м, а на ділянці Збруч — Кам'янець-Подільський — до 100 м). Вершини горбів і гряд — це хаотичне нагромадження вапнякових брил різних розмірів.

Західно-Подільське Придністров'я займає південний схил Подільської височини від широти Бучач — Чортків — Смотрич до долини Дністра і від гирла Стрипи на заході до Товтрової гряди на сході. Розміщення району на південному схилі височини значно збільшує його цінність.

Рельєф Придністров'я має характерні риси ступінчастої рівнини, яка розчленована глибокими долинами допливів Дністра. Ступінчастість поверхні обумовлена терасами р. Дністер. Територія району представлена хвилястими межиріччями і каньйоноподібними долинами меридіонального напрямку. Придністров'я — чудовий район для туризму і відпочинку, який зачаровує своїми мальовничими панорамами, здоровим кліматом, ранніми овочами тощо.

Придністровсько-Подільська лісостепова область займає частину південного схилу Подільської височини. Північна межа фізико-географічної області проходить по лінії розвитку каньйоноподібних долин лівих допливів Дністра, південною межею є Дністер. У геологічному відношенні — це південний край Побузького антиклінорія Українського кристалічного щита.

В рельєфі області чітко спостерігається ступінчастість, що обумовлена наявністю широких терас Дністра. Це область великого різноманіття мікрокліматичних умов, зумовлених глибоким розчленуванням поверхні, наявністю схилів різних експозицій і крутизни.

Територія мало заліснена.

Геологічна будова парку[ред.ред. код]

Територія НПП за геологічним районуванням відповідає Подільському виступу кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, внаслідок чого тільки тут на значній території відслонені відклади верхнього докембрію, палеозою (кембрію, ордовик, силур), мезозою (крейда), кайнозою (неоген) та антропогену.

Породи кристалічного фундаменту представлені мігматитами, гнейсами, кристалічними сланцями і метаультрабазитами бузько-дністровської та подільської серій. На денну поверхню вони виходять на схід від Могилів-Подільського. На захід вони поступово занурюються під осадові товщі фанерозою і на території заповідника залягають на глибині 400–600 м, де розкриті тільки свердловинами.

На породах фундаменту з чітко вираженим стратиграфічним і кутовим неузгодженням залягає осадовий мегакомплекс, в якому дослідники виділяють два структурні комплекси: верхньодокембрійського — нижньопалеозойський і мезо-кайнозойський. Ці комплекси характеризуються різними структурними планами та розділені чітко вираженою поверхнею розмиву і великою перервою в часі.

Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства НПП складає запас мінеральних вод, що вже сьогодні дав змогу формування ефективного профілактично-лікувального комплексу на базі мінеральної води типу «Нафтуся», содової води типу «Миргородська», мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами, різноманітними розсолами з підвищеною концентрацією брому, йоду тощо.

Червона книга[ред.ред. код]

Подільські товтри 3.jpg

До Червоної книги України занесено 60 видів рослин (всі судинні) та 85 тварин (з них 14 — ссавців, 26 — птахів та 45 — комах).

Флора[ред.ред. код]

Росте 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, зокрема 521 вид дерев і кущів, з деревно-чагарникової та трав'янистої флори — 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої та дикоростучої флори.

Фауна[ред.ред. код]

Фауна хребетних тварин національного природного парку «Подільські Товтри» представлена близько 366 видами. З них ссавців — 71 вид, птахів — 223 види, плазунів — 10 видів, земноводних — 11 видів, риб — 51 вид. Детальна інформація щодо видового складу, поширення та відносної чисельності представників фауни відображена у щорічних Літописах природи національного природного парку (http://tovtry.com/).

До Червоної книги України (2009) занесено близько 50 видів тварин поширених на території НПП (з яких: близько 5 видів риб, 1 — земноводних, 3 — плазунів, близько 20 — птахів та 28 — ссавців). Характерними представниками фауни парку, що включені до Червоної книги України, є підковоніс малий, вечірниця руда, нічниця велика, вухань звичайний, широковух європейський, нічниця ставкова, хом'як звичайний, видра річкова, пугач, гоголь, сорокопуд сірий, жовна зелена, ящірка зелена, кумка жовточерева, вирезуб та інші. До Європейського червоного списку включені: нічниця ставкова, вухань бурий, вовчок ліщиновий, видра річкова, вовк, деркач; до списків Бернської конвенції: підковоніс малий, нічниця велика, пірникоза мала, боривітер звичайний, сова вухата, бджолоїдка звичайна, одуд, дятел великий, квакша звичайна, тритон гребінчастий та ряд інших.

Література[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4

Електронні ресурси[ред.ред. код]