Поет Алонсо Ерсілья і Суньїга
| англ. Portrait of the Poet Alonso Ercilla y Zuniga | |
|---|---|
 | |
| Творець: | школа Ель Греко |
| Час створення: | 1570-ті[1] |
| Розміри: | 44 × 41,5 см |
| Висота: | 44,3 см |
| Ширина: | 41,5 см |
| Матеріал: | олія на полотні 44 × 41,5 см |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Петербург |
| Музей: | Ермітаж |
 Поет Алонсо Ерсілья і Суньїга у Вікісховищі | |
«Поет Алонсо Ерсілья і Суньїга» — портрет пензля школи Ель Греко. Вітні ( No.X-191), і. до нього Азнар (no.739) приписують цей портрет школі Ель Греко кінця XVI століття.[2] Каталог Ермітажу А. І. Сомова[ru] ("Каталог Картинной галереи Эрмитажа" видання 1899 року) приписував портрет пензлю самого Ель Греко, за ним це твердження повторює каталог Cossio 1908 року. Але пізніші дослідники творчості митця з цим не погоджуються.
Поет, що їздив в Чилі у 1555 році[ред. | ред. код]
Він був цікавою особистістю. Батько був відомим юристом, але помер, коли хлопцю виповнився один рік. Мати була придворною дамою принцеси Марії, сестри короля Філіпа. І коли та вийшла заміж за ерцгерцога Максиміліана, виїхала в Чехію разом з принцесою. Хлоця виховували няньки, а потім зробили пажом у Філіпа ІІ. Разом з ним він подорожував Європою, був у Люксембургу, Німеччині, Італії, Австрії, Угорщині, приїздив до матері у Чехію.
Був навіть у Англії. Під час палацових свят в Лондоні зустрівся з адміралами, що прибули з Перу і Чилі. Непосидючий аристократ, звиклий до комфорту і безпеки, домовився про подорож в Чилі. Подорож в Чилі відбулась, але мало нагадувала приємні мандри по Європі. В Чилі йшла війна, і Алонсо навіть узяв участь в покаранні місцевих індіанців — арауканів. Звичайно ж, він був на боці співвітчизників-іспанців. Загарбницькі війни, що вели іспанці в Америці, він сприймав як героїчні вчинки. І в цьому питанні не піднявся над обмеженим рівнем своїх співвітчизників-завойовників. Сім років потому повернувся в Європу, де спостереження подій в Чилі відобразив в героїчній поемі «Араукана». Військову міць тодішньої супердержави Іспанії він і уславив в своїй поемі.
Видання мало поширення в Іспанії. Поему навіть згадав в книзі "Дон Кіхот " сам Сервантес . Світ вже тоді ставав замалим і тісним для людей.
Портрет пензля Ель Греко[ред. | ред. код]
Поет знову відвідав Чехію, бо там померла мати і залишилась сестра. Його тепло приймав королівський двір. А імператор Рудольф ІІ, що сам виховувався в Іспанії, звернувся до поета, щоб той вислав свій портрет для галереї відомих іспанців, яку влаштував в своєму палаці. Отже, поет замовляв свої портрети. Один з них і намалював Ель Греко.
Портрет, що зберігає Ермітаж, довгий час перебував в Іспанії. Там його і придбав Кузвельт, що перепродав збірку іспанських картин у Петербург. Художник подав лише голову поета, увінчану лавровим вінцем на зразок уславлених античних поетів. Страшні війни і небезпечні події 16 століття постирали усмішки з обличчя поета. Прийшли зрілість і мудрість. Поет і художник навчилися приховувати все більше і більше, що і зафіксував невеличкий портрет.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/01.+Paintings/32713/
- ↑ Harold E. Wethey: El Greco and his school. Princenton University Press, 1962. ISBN 0-517-404990.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кагане Людмила Львовна. «Испанская живопись в Эрмитаже», Ленинград, «Аврора», 1977, с. 27-28
- Труды Гос Эрмитажа, № 18, Ленинград, «Аврора», 1977, с. 59-73
