Позагалактична астрономія

Модель Всесвіту за даними Millennium simulation. Зазначена білою лінією відстань становить приблизно 141 мільйонів світлових років. Жовтим позначена матерія, фіолетовим — темна матерія (що спостерігається лише побічно). Кожна жовта точка являє собою одну галактику. Галактики створюють ланцюжки та скупчення.

Позагалакти́чна астроно́мія — розділ астрономії, який вивчає об'єкти поза межами Чумацького Шляху.

Першими виявленими з позагалактичних об'єктів є цефеїди, виявлені в 1920-і роки XX століття в спіральних туманностях (галактиках) Едвіном Хабблом, коли стало ясно, що до таких далеких об'єктів, як галактики, дуже далеко. До Другої світової війни дослідження галактик велося тільки у видимому діапазоні. Технологічний розвиток дозволив спостерігати позагалактичні об'єкти у всіх областях електромагнітного спектра. Завдяки цьому і підвищенню чутливості сучасних телескопів та інструментів на додаток до зірок і туманностей Галактики сьогодні можна спостерігати і нові явища, такі, як активні ядра галактик, газ і пил в міжзоряному середовищі галактик і, нарешті, космічного фонового випромінювання.

Звичайна міра позагалактичних відстаней — мегапарсек, скорочено Мпк, відповідає відстані 1 млн. парсек, або 3262 тисячі світлових років. Найближча галактика — Магелланові Хмари знаходиться на відстані близько 0,05 Мпк.

Див. також

• Метагалактика
• Галактика
• Квазар
• Космологія
• Міжзоряний простір
• Парсек
• Сузір'я

Посилання

• Größenordnungen im Universum
• NASA/IPAC Extragalactic Database
• http://books.google.com/books?id=UPA8AAAAIAAJ&pg=PA509&dq=%22Intergalactic+dust%22&hl=en&ei=Pvu5TP3kLoL78AbT7NWYDw&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CCUQ6AEwAA#v=onepage&q=%22Intergalactic%20dust%22&f=false

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.