Позбавлення сану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Позбавлення Нікона сану патріарха (1666) Невідомий автор XIX ст.

Позбавлення сану (зверження зі священного чину) - позбавлення клірика (диякона, священика або єпископа) його духовного сану, тобто ступеня священства.

Здійснюється вищими органами церковно-судової влади у зв'язку з вчиненням духовною особою діянь або вираженням поглядів, несумісних з віровченням або які грубо порушують церковне право. Не слід змішувати з іншим дисциплінарним покаранням (докором) - забороною у священнослужінні, яке носить тимчасовий характер і може застосовуватися одноосібно правлячим єпископом щодо клірика, який перебуває в його канонічної юрисдикції, тобто відноситься до його єпархії.

У православних церквах[ред.ред. код]

В Руської Православної Церкви в даний час виверження священнослужителів з сану здійснюється, як правило, рішенням Архієрейського собору, який, відповідно до нинішнього Статуту цієї церкви є її церковним судом вищої інстанції. (У минулому вирішення такого роду брав Священний синод.)

Більш поширеною мірою покарання священнослужителів, ніж виверження з сану, є заборона в служінні - заборона священнослужителю здійснювати богослужіння. Продовження забороненим священнослужителем пропаганди його засуджених поглядів, відсутність каяття, і особливо вчинення ним богослужіння, будучи під забороною, можуть надалі служити підставою для його виверження з сану.

Спалення зверженого з сану єпископа Павла Коломенського, 1656 (мініатюра XIX століття)

Виверження з сану саме по собі не означає відлучення від Церкви. Однак на практиці церковне керівництво одночасно з прийняттям рішення про виверження священнослужителя нерідко також приймає рішення і про його подальшому відлучення від Церкви.

Примітки[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.