Позитивний зворотний зв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Позитивний зворотний зв'язок в ядерних реакціях призводить до вибуху

Позитивний зворотний зв'язок — тип зворотного зв'язку, який призводить до того, що система у відповідь на збурення діє таким чином, що збільшує величину цього збурення. Тобто «А продукує більше Б, а Б у свою чергу продукує більше А».[1] Навпаки, система, яка відповідає на збурення зменшенням амплітуди цих збурень демонструє негативний зворотний зв'язок. Ці концепції були вперше введені Норбертом Вінером в його роботі з кібернетики в 1948 році.[2]

Позитивний зворотний зв'язок прискорює реакцію системи на зміну вхідного сигналу, тому його використовують у певних ситуаціях, коли потрібна швидка реакція у відповідь на зміну зовнішніх параметрів. У той же час позитивний зворотний зв'язок приводить до нестійкості і виникнення якісно нових систем.

Нелінійний позитивний зворотний зв'язок веде до того, що система починає розвиватися в режимі із загостренням.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Keesing, R.M. (1981). Cultural anthropology: A contemporary perspective (2nd ed.) p.149. Sydney: Holt, Rinehard & Winston, Inc.
  2. Norbert Wiener (1948), Cybernetics or Control and Communication in the Animal and the Machine, Paris, Hermann et Cie — MIT Press, Cambridge, MA.

Див. також[ред.ред. код]