Покомо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Покомо
Pokomo
Pokomo-village.jpg
у селищі покомо вода є найбільшим скарбом, Кенія, 2005
Загальна кількість бл. 50 тис. чол.
Найбільші розселення Кенія Кенія
Близькі етнічні групи народи міджікенда
Мова кіпокомо
Релігія християнство;
традиційні культи;
іслам (верхні покомо)

Поко́мо (кіпокомо, малачіні; Pokomo) — невеликий народ банту в Кенії.

Територія, чисельність і субетноси[ред.ред. код]

Люди покомо проживають, як на узбережжі Індійського океану в гирлі, так і по всій течії річки Тана всередині материка, де їх сусідами є представники народів міджікенда, зокрема, гір'яма та діго, які мають значний вплив, як культурний і мовний, так і на рівні побуту на покомо.

Щодо чисельності людей покомо існують різні погляди, які різняться, в першу чергу, охопленням підрахунками всього етносу, або тільки окремих його частин, наприклад, лише нижніх покомо. Оціночно на кін. 1990-х — сер. 2000-х чисельність покомо становить бл. 50 тис. чол.

Дуже часто народ покомо поділяють на покомо нижніх (бл. 29 тис. чол.) та покомо верхніх (бл. 34 тис. чол.) в залежності від течії р. Тана.

Мова і релігія[ред.ред. код]

Люди покомо розмовляють окремою мовою покомо, яка крім впливу з боку мов міджікенда, зазнає значний вплив з боку мови суахілі.

Серед покомо бл. 3/4 загалу володіє мовою суахілі. Рівень неграмотності сягає 50-60 % (1990-і роки).

За віросповіданням покомо нижні — християни та прибічники традиційних культів; покомо верхні — переважно мусульмани.

Господарство, суспільство і культура[ред.ред. код]

Діти покомо на тлі традиційних жител, 2005

Традиційні заняття покомо — землеробство та рибна ловля. Основні сільсько-господарські культури — рис і кукурудза.

Покомо потерпають від повеней під час розливу р. Тана у дощовий сезон.

Розвинуте будування човнів.

Основою соц. структури є сільська община. Рада старійшин (ґаса / Gasa) є органом, де вирішуються основні суперечки майнового (земельного) і особистого (сімейні) характеру.

Люди покомо живуть у селищах. Їхні хатини зроблені з мулу і глини, зазвичай круглі у плані. Основою раціону є кукурудза, манго, м'ясо і рис.

Покомо відомі як вправні танцюристи. До традиційних танців належать: Kithoko, Mwaribe, Miri. Розвинутий церемоніальний фольклор. Перехід у групу дорослих традиційно супроводжувався (зараз збереглися лише відголоски) ініціаціями.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Музичною основою національного гімну Кенії послужила народна пісня покомо.

Посилання[ред.ред. код]