Покрова Пресвятої Богородиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Покрова Пресвятої Богородиці
Покрова Пресвятої Богородиці
Козацька ікона Покрови Пресвятої Богородиці
Офіційна назва Покрова Пресвятої Богородиці
Інші назви Покрови
Ким святкується православними християнами
Дата 1 (14) жовтня
Пов'язаний з Богородицею

Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське[1] і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва[2]. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є спірною[3].

Легенда[ред.ред. код]

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячий молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Варіант легенди з сарацинами (в переказі Димитрія Ростовського)[ред.ред. код]

У 910 році, при імператорі Левові Мудрому та патріарху Макарієві, візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами (в ряді джерел — з племенами русів) й Константинополю загрожувала небезпека.

У недільний день, 14 жовтня, під час всеношної, коли «Влахернский храм» був переповнений тими, що моляться, святий «Андрій, Христа ради юродивий» (Андрій, що споглядав це диво, був слов'янином, у молодості потрапив до полону й був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогностові), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив що йде по повітрю Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих (Богородицю супроводжували Іоанн Хреститель та Іоанн Богослов).

Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення:

Коли св. Андрій з Єпіфанієм споглядали це чудове бачення, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Свою Боговиднеє й Пречистеє обличчя. Закінчивши тут молитву, підійшла до престолу, молилася й тут за стоявший нарід. Після закінчення молитви, зняла з Себе сяюче на зразок блискавки — велике й страшне покривало, яке носила на Пречистім чолі Своїм, й, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, розпростерла над усім стоявшим народом. Здивовані ці мужі досить довгий час дивилися на це розпростерте над народом покривало, та сяючу на зразок блискавки „славу Господню“. Й доки була там Пресвята Богородиця, видно було покривало; а коли відійшла Вона, зробилося й воно невидиме. Але взявши його з собою, Вона залишила благодать бувшим там.
Димитрій Ростовський«1 жовтня, Слово на Покров Пресвятої Богородиці», Житія святих

Історія відзначення свята[ред.ред. код]

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князеві Андрії Боголюбським, який і збудував Покровську церкву — на річці Нерль біля свого загородного замку Боголюбове. Перші монастирі на честь Покрови Богородиці виникли в Північній Русі — Звєрін Покровський в Новгороді (12 ст.) і Покровський в Суздалі (1364). На території України найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова є церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

білокам'яна Церква Покрова на Нерлі, 1165 р.

У Росії свято окрім того пов'язане з певними історичними подіями Середньовіччя. На Покров 1552 року армія царя Івана Грозного здобуло Казань. На честь цього у Москві постав храм Покрова, що на Рву. На Покров 1618 року московське військо князів Ф.Мстиславського і Д.Пожарського відбило нічний штурм міста польско-запорізьким військом принца (і обраного царя) Владислава і гетьмана Сагайдачного. Оскільки це була єдина перемога москвичів над поляками і запорожцями, але вона відстояла престол Михаіла Романова, то вражені цар і його вельможи відразу звели у своїх московських маєтках «по обету» декілька дерев'яних Покровських церков — в Покровському-Рубцові (цегляна з 1619–1626), в Мєдвєдкові (цегляна з 1635–1640), в Ізмайлові (цегляна з 1676–1682) і в Філях (цегляна з 1693)

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно 18 століття вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можуть вважатися Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р., у стилі мішаного козацько-московського бароко, та київська трибанна церква Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним Григоровичем-Барським.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці деякими невипадково вважається днем створення Української повстанської армії (УПА). Цього дня починаючи з 2005 року в містах України відбуваються хода та мітинги прихильників українського націоналізму.

Свято Покрови — давнє українське свято[ред.ред. код]

Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої.

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою».

А на Поділлі дівчата казали: «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!»

Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.

Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов'ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка — це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав'язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова — найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів — період весіль, і юнаки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.

Видатні храми на честь Покрови[ред.ред. код]

Чернігівська область:

Росія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Покров Пресвятої Богородиці, Проповідь Предстоятеля УПЦ, 13.10.2008
  2. Указ Президента України Про День Українського козацтва від 7 серпня 1999
  3. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА / НАН України

Посилання[ред.ред. код]