Покровське (Сватівський район)
| село Покровське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Рада | Троїцька селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA44100130330086167 |
| Облікова картка | Покровське |
| Основні дані | |
| Засноване | 1821 |
| Населення | 1968 |
| Площа | 98,5 км² |
| Густота населення | 19,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92135 |
| Телефонний код | +380 6456 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′48″ пн. ш. 38°13′39″ сх. д. / 49.73000° пн. ш. 38.22750° сх. д.Координати: 49°43′48″ пн. ш. 38°13′39″ сх. д. / 49.73000° пн. ш. 38.22750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
99 м |
| Водойми | річки: Гнила, Балка Курачева |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92135, с. Покровське, вул. Слобожанська, 63 |
| Карта | |
  Покровське | |
 Покровське | |
| Мапа | |
| |
Покро́вське — село у Троїцькій селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 1968 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
У селі річка Балка Курачева впадає у річку Гнилу.
Історія[ред. | ред. код]
За даними на 1864 рік у козацькій слободі Покровськ Куп'янського повіту Харківської губернії мешкало 3912 осіб (1948 чоловічої статі та 1964 — жіночої), налічувалось 473 дворових господарства, існували православна церква, єдиновірний молитовний будинок, відбувались 4 щорічних ярмарки[1].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Покровської волості, мешкало 4818 осіб, налічувалось 601 дворове господарство, існували православна церква, молитовний будинок, 3 постоялих двори, 8 лавок й красильний завод, відбувалось 6 ярмарків на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5144 осіб (2550 чоловічої статі та 2594 — жіночої), з яких 5016 — православної віри[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 330 людей[4].
Також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Покровське [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 410)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 665—673 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 19 травня 2016.
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
