Полемон Іліонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також: Полемон
Бюст Полемона[1]

Полемон (грец. Πολέμων) — давньогрецький філософ-стоїк, періегет 2 століття до н. е. В літературі згадується під іменами Полемон Іліонський, або Полемон Афінський.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Син Мілесія, грецький історик, народився в Іліоні, на острові Самос або в Сікіоні, і жив у першій половині ІІ століття до н. е. За напрямком своєї наукової діяльності він належав до числа александрійських вчених; в 202-181 роках жив і працював в Александрії, на запрошення Птолемея Епіфана.

В області періегетичної літератури він перший створив серйозні праці і поставив цей новий літературний стиль на ступінь одного з найважливіших і поширених в олександрійську епоху. З цією метою він об'їхав всю Грецію, Передню Азію, Сицилію та Італію, записуючи всі географічні, історичні та інші пам'ятки, збираючи епіграфічні та інші антикварні матеріали, які мали відношення до мистецтва, літератури, історії і т. д.

Особливо докладно він вивчив у антикварному відношенні свою батьківщину — Іліон. Головні його періегетичні праці: опис Іліона, опис Афінського акрополя (зокрема Полемону належить перший каталог афінської Пінакотеки.) і Священної дороги з Афін до Елефсін, дослідження сікіонської картинної колонади, лакедемонійських релігійних дарунків, фіванських гераклій тощо.

До області історії відносяться розповіді про заснування міст (так звані χτίσεϊς), присвячені фокідським, понтійським, італійським і сицилійським містам. Крім того, в давнину були відомі полемічні твори (áντιγραφαί) Πолемона проти Тімея, Ератосфена, Александрида, Адея і Антігона, дослідження про дива, збірники написів та інше.

Твори Полемона користувалися в давнину великим поширенням і повагою і якщо дійшли до нас тільки в уривках, то лише внаслідок неприхильності пізньої грецької літератури до подібного творів і збірників.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Знайдений в афінському Олімпейоні, створений близько 140 н. е., (Національний археологічний музей Афін, інв. № 427)

Література[ред.ред. код]

  • Susemihl, «Geschichte der Griechischen Litteratur in der Alexandrinerzeit» (Ι т. 665—676,1891);
  • Preller, «Polemonis periegetae fragmenta» (Лпц., 1838);
  • Müller, «Fragmenta historicorum Graecorum» (III, 108—148);
  • Egger, «Polémon le voyageur archéologique» («Mémoires d'histoire ancienne et de philologie», 1863, 15);
  • Bencker, «Der Anteil der Periegese an der Kunstschriftstellerei der Alten» (Мюнхен, 1890).

Джерела[ред.ред. код]