Полеміка щодо аборту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
6-тижневий зародок, видалений в результаті аборту.

Полеміка щодо аборту — дискусія і суперечки щодо морального та правового статусу аборту. Дві основні групи, що дискутують називають себе «за вибір» (з притиском на право жінок вибирати) і «за життя» (з притиском на право ненародженої дитини на життя). Кожна група, з різними результатами, прагне впливати на громадську думку і домогтися правової підтримки своєї позиції. У деяких випадках полеміка велася з використанням насильства.

Законність аборту в різних країнах варіюється в залежності від права. Наприклад, у Канаді аборти доступні за запитом вагітної[1], в Ірландії аборти заборонені[2].

Позиція прихильників аборту[ред.ред. код]

Невід'ємне право жінки на аборт[ред.ред. код]

Згідно з цією позицією, жінка має право на аборт, як складову права розпоряджатися власним тілом[3]. Зазначається, що ембріон не є особистістю чи людським єством. Основна неоднозначність в цьому підході є час, після якого ембріон слід визнавати людиною (наприклад, час розвитку нервової системи) чи особою (поява можливості відчувати-страждати чи пам'яті).

Деякі прихильники теорії вважають, що аборт морально допустимий навіть за умов, коли ембріон має право на життя і є людською істотою. Найвідоміший варіант такого аргументу проводить аналогію між примусом жінки до збереження небажаної вагітності та насильницького використання людського тіла як діалізної машини в інтересах іншої людини, що страждає на хворобу нирок. Стверджується, що так само, як було б морально допустимим відключити себе від діалізної машини і тим самим викликати смерть іншої хворої людини, так само допустимим є і штучний аборт ембріона (який, аналогічно, не має права використовувати тіло іншої людини проти її волі).

Право жінок вільно та відповідально вирішувати питання щодо кількості дітей та проміжків часу між їх народженнями й мати доступ до інформації, освіти, а також засобів, які дозволяють їм здійснювати це право, закріплене в Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ч. 1, ст. 16, ратифікована Україною в 1981 р.) та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Штучне переривання вагітності — це проблема прав людини, тому воно може гарантуватися та регулюватися виключно Конституцією України (п. 1 ст. 92), а не підзаконними актами. Зміна цивільного законодавства України та заборона штучного переривання вагітності вважається неправомірною, оскільки обмежує права громадянок та порушує Конституцію України та норми міжнародних договорів.

Ембріон не є людською істотою[ред.ред. код]

Дане заперечення проти визнання до певного часу ембріона людською істотою базується на тому факті, що до восьмого тижня розвитку у нього ще відсутнє людське обличчя. Прихильники аборту вважають, що ембріон не є людським індивідуумом до тих пір, поки він не досягне такого стану, коли буде точно визначена людська форма його тіла. Вказується, що ембріон на початку свого розвитку мало відрізняється від будь-якої іншої людської клітини, мільйони яких гинуть щодня. Сем Харріс зауважує, що кожна клітина тіла кожної людини є потенційною людською істотою. Кожна пара гамет (сперматозоїд + яйцеклітина) є потенційною людською істотою з однозначно певним геномом, але прихильники заборони абортів не намагаються рятувати сперматозоїди і незапліднені яйцеклітини.

Аргумент Докінза[ред.ред. код]

Річард Докінз в книзі «Ілюзія бога» ((англ.) The God Delusion) в свою чергу зауважує, що при раціональному підході, на відміну від релігійного, істотним є не питання «чи є ембріон людською істотою», а питання «чи здатний ембріон страждати?» або «хто випробує більше страждань в результаті рішення про аборт/відмову від аборту — ембріон чи матір?», зауважуючи, що до формування нервової системи ембріона про відчуття ембріона не може бути мови, та й на ранніх стадіях формування нервової системи ембріон відчуває явно менші страждання, ніж корова на бійні.

Загроза життю матері[ред.ред. код]

В даному випадку аргументи на захист аборту засновані на визнанні другорядності приреченого плоду, життя якого де-факто вже не можна вважати повністю людським. На думку деяких, таким чином просто формально прискорюється смерть плоду, a якщо смерть матері неминуча, то можна спробувати кесарів розтин, якщо є надія врятувати дитину. За іншою версією, треба дочекатися природної смерті матері і застосовувати респіраторну терапію. Соломонове рішення полягає в порятунку життя матері та плоду, але зазвичай того, що більш імовірно.

Загроза важкої патології плода[ред.ред. код]

Ця точка зору розглядає аборт, як засіб запобігання появи на світ дітей з важкими патологіями — несумісними з життям, чи які обмежують термін життя немовляти до 0,5-2 років тощо. Сучасна медична генетика дозволяє з високим ступенем імовірності діагностувати можливі порушення в геномі ембріона, в тому числі по клітинах амніотичної рідини. Ультразвукове обстеження також дозволяє виявити низку органічних порушень розвитку.

Прикладом тривалої та успішної практики використання абортів для запобігання народження дітей з важкими патологіями є програма запобігання β- таласемії (серповидоклітинної анемії) на Сардинії (Італія)[4]. В середині 1970-х була почата масова програма пренатальної діагностики плодів, гомозиготних по гену таласемії (тобто дитина, що розвинулася з такого плоду, приречена на важке захворювання, для запобігання її смерті необхідне переливання донорської крові з періодичністю в 20-30 днів), батькам надавався вибір — переривати вагітність чи ні. В результаті частка народження дітей, хворих таласемією на Сардинії за 20 років знизилася в десять разів: якщо в 1975 р. було зареєстровано 115 таких хворих, то з початку 1990-х реєструються менш 10 таких народжень на рік[5]; спостерігаються в даний час випадки народження хворих таласемією пояснюються відмовою батьків від діагностики або переривання вагітності, частота таких відмов суттєво впала в міру успішного виконання програми[6].

Загроза втрати здоров'я та життя[ред.ред. код]

Радянський плакат 1925 р., що агітує проти кримінальних абортів

Вважається, що соціальні умови при офіційній забороні абортів лише переведуть явище в площину нелегальних абортів. Кримінальні і некваліфіковано зроблені аборти становлять особливу небезпеку: вони нерідко призводять до незворотних наслідків для здоров'я, вони відповідальні за більшу частину випадків безпліддя (внесення інфекції) і летальних випадків[7]. Непрофесійні кримінальні аборти є причиною смерті 70 тисяч жінок у всьому світі щорічно[8].

Щорічно у світі з 500 тис. жінок дітородного віку, що гинуть від причин, пов'язаних з вагітністю, 15 % випадків складає смертність в результаті ускладнень небезпечного аборту. 98 % смертей припадає на країни, що розвиваються. Показник летальності після штучного аборту становить 0,9-3,5 на 1000, а в розвинених країнах — менше 1 на 100 000 за умови, що аборт виконується на термінах вагітності до 8 тижнів[9].

Заборона абортів спонукатиме до народження небажаних дітей[ред.ред. код]

Це сприятиме зростанню покинутих немовлят, сирітства, вбивства новонароджених та насильства над дітьми. Це також погіршуватиме можливість батьків створювати сприятливі умови для гідного життя вже народженим дітям та обмежуватиме їх життєві шанси, прирікаючи на злидні та безвихідь. Примус народжувати в умовах соціальної незахищеності населення та несприятливої економічної ситуації — це безвідповідальна ініціатива, яка призведе до ще більшого зубожіння населення та насильства над дітьми.

Позиція противників аборту[ред.ред. код]

Ембріон є людською істотою[ред.ред. код]

Прихильники заборони абортів посилаються на дані ембріології, які показують, що з моменту злиття жіночих і чоловічих статевих клітин в ампулі материнських фаллопієвих труб ембріон має багато характеристик людської істоти, зокрема геном, спрямований на поступовий розвиток аж до формування дорослої людини. З цього прихильники заборони абортів роблять висновок, що ембріон вже може вважатися людиною.

Фізичні страждання приреченого плоду[ред.ред. код]

Доктор Бернард Натансон, засновник[10] Національної асоціації щодо скасування закону про аборти «NARAL» (англ. National Association for Repeal of Abortion Laws), яка пізніше була перейменована в Національну лігу за право на аборти (англ. National Abortion Rights Action League) і в період з 1970 по 1984 роки особисто зробив[10] жінкам кілька десятків тисяч абортів, у 1984 році провів[10] ультразвукову зйомку процесу аборту. Зняті матеріали показали, що дитина відчуває[11] загрозу від інструменту, яким проводиться аборт, при його наближенні вона починає здійснювати швидкі рухи, відсувається від вакуум-кюретки в сторону, в ліву частину матки, її серцебиття прискорюється[11] з 140 до 200 ударів в хвилину, при цьому дитина розкриває рот — вона ніби кричить[11].

Нападки і сумніви в справжності документів, які з'явилися пізніше, були відкинуті піонером у застосуванні методу USG (УЗД) доктором І. Н. Дональдом, а Г. Кельленс, лікар, який виробляв аборт, підтвердив: «Тут немає ніяких маніпуляцій. Фільм не піддається навіть найагресивнішим атакам. Може він і не відвів членів Верховного Суду від легалізації абортів, але з упевненістю можна сказати, що він врятував життя багатьох дітей».

Згодом відзняті матеріали увійшли у фільм «Безмовний крик», присвячений боротьбі з абортами, а Бернард Натансон став переконаним противником абортів[12]. У 2002 році організація «Planned parenthood» випустила матеріал під назвою "Факти говорять голосніше, ніж "Безмовний крик ""[13], який обвинувачує д-ра Натансона у фальсифікації даних, однак деякі аргументи, наведені авторами даного матеріалу, не витримують критики: так, наприклад, твердження про те, що для відчуття болю необхідна мієлінізація нервової системи і завершення формування мозочка, явно помилкові — мозочок у мозку виконує функцію координації рухів людини і не має до сприйняття болю ніякого стосунку, а нервові C-волокна, що відповідають за передачу больових імпульсів, у людини взагалі не мієлінізуются[14], до того ж сам процес мієлінізації ЦНС в людини закінчується лише до 20 років.

Відповідальність за свої дії[ред.ред. код]

«А хотіла зробити аборт…» Радянський плакат.

Прихильники заборони абортів вказують на те, що чоловік і жінка потенційно несуть відповідальність при вступі в статевий зв'язок, результатом якої може стати вагітність, оскільки надійність будь-яких засобів контрацепції не є стовідсотковою. Іншими словами, з точки зору противників абортів, люди, охочі позбавитися від небажаної вагітності, вирішують проблему, що виникла з їх вини за рахунок ще не народженої дитини, яка, на відміну від них самих, в цій ситуації не винна.

Якщо матір знаходиться у виняткових обставинах, що унеможливлюють її догляд за малою дитиною, то навіть тоді вона має певний вибір. Якщо ж жінка не може утримати дитину, то її можна віддати іншій родині через усиновлення. Питання життя дитини не повинне розглядатися у контексті вирішення власних проблем[15].

Наслідки для здоров'я жінки[ред.ред. код]

Хоча аборт є легальною хірургічною процедурою, але часто спричинює поважні психічні розлади, викликає різні ускладнення: пошкодження стінок матки, м'язів тощо. А це спричинює рубцювання, а також викидні при наступній вагітності. Від так званих безпечних та легальних абортів у світі загинуло вже багато жінок[16].

Ось лише найпоширеніші ускладнення після хірургічних абортів:

  • Механічна травма матки та шийки матки хірургічним інструментом аж до перфорації матки, тобто ушкодження стінки та проникнення за її межі з травмою сусідніх органів (сечовий міхур, кишечник тощо) (У 22% абортованих жінок стається розрив матки[17]).
  • Кровотеча з приводу пошкодження матки, залишків в порожнині матки плідного яйця, порушення згортання системи крові.
  • Кровотеча завжди потребує хірургічного втручання з метою інструментальної ревізії стінок і порожнини матки, особливо при наявності залишків плідного яйця.
  • Гематометра — накопичення згустків крові в порожнині матки в результаті спазму шийки матки або через перегин матки. Частіше доводиться проводити повторне хірургічне втручання (розширення шийки матки та видалення згустків крові).
  • Запальні хвороби матки та додатків матки.
  • Ускладнення наркозу.
  • Ризик інфікування гепатитами, ВІЛ-інфекцією, який існує при будь-якому хірургічному втручанні, 27% жінок мають післяабортну інфекцію що триває 3 дні, або довше[18].
  • Віддалені ускладнення хірургічного аборту.
  • Хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів.
  • Порушення менструального циклу через дисфункцію яєчників.
  • Позаматкова вагітність.
  • Безпліддя (3-10% жінок ніколи уже не можуть мати дітей)[19].
  • Самовільні викидні.
  • Аномалії пологової діяльності в наступному (48% мають ускладнення при наступних пологах[20]).
  • Кровотечі при пологах.
  • Психологічні проблеми (стрес, депресія, відчуття провини) — так званий післяабортний синдром[21].
  • Аборт вдвічі збільшує ризик раку грудей[22].

Чи насправді медикаментозний аборт (препарат Міфепристон)безпечний для здоров'я жінки? З офіційних даних, що даються в засобах масової інформації, загальна кількість ускладнень — від 5 до 15%. Ось перелік найпоширеніших з них:

  • Пролонгована вагітність — продовження вагітності після застосування методу-1-4,5% (слід зазначити, що в такому випадку «передумувати», залишати плід не можна через те, що Міфепристон діє тератогенно на плід і може викликати його злоякісне ураження. В такому разі завершують втручання хірургічним абортом).
  • Неповний аборт (затримка частин плідного яйця в матці) — 2-7%.
  • Перейми (болі внизу живота) — 10-45%.
  • Нудота, блювота, пронос, кропивниця, мігрень, нездужання, запаморочення, струс, лихоманка.
  • Кровотеча — 1-5,5%.

Традиційно, при будь-яких кровотечах, під час аборту з метою швидкої зупинки кровотечі проводилася інструментальна ревізія стінок матки та її порожнини, видалялися залишки плідного яйця, якщо вони там були, згустки крові. Матка скорочувалась, кровотеча припинялась. Зараз, при медикаментозному аборті кров зупиняють препаратом Транексам. Саме завдяки йому медикаментозний аборт, ніби-то, став безпечним. Виникає багато питань. Як швидко він діє? Скільки крові може втратити жінка до настання його дії? Чи не доведеться все таки застосовувати хірургічний метод? Виявляється, доведеться, якщо після УЗД (його застосовують щонайменше тричі при медикаментозному аборті) в матці будуть виявлені частини або саме плідне яйце. Транексам має також побічні дії, про які треба знати:

Постабортивний стан члени родини переживають по різному. Для жінки це як шок після нещасного випадку, а в чоловіків поглиблюється почуття меншовартості, що переростає в різні форми залежності. Діти в таких родинах відчувають нестачу когось і це видно на малюнках п'ятирічних дітей, які малюють свою сім'ю[24].

Релігійні заборони на вбивство[ред.ред. код]

Аборт засуджується головними деномінаціями трьох авраамічних релігій, — християнством, ісламом та юдаїзмом — і вважається в них формою вбивства. Позиції по відношення до цього питання є зазвичай менш визначеними й інституціоналізованими в корінних релігіях далекого Сходу й інших частин світу, як і в новітних релігійних рухах.

Ставлення до аборту християн[ред.ред. код]

Згідно з християнським ученням свідомо вчинений аборт є вбивством людини, порушенням однієї з десяти заповідей — «Не вбивай!»[25] і є важким гріхом. Християнська Церква не трактує даного аргументу як виключно якийсь свій внутрішній закон, а підкреслює його загальне значення для всіх людей, не залежно від їх релігійного переконання, так як справа йде про життя. Церква також вірить у те, що життя людської особи починається від запліднення. Християнське заперечення аборту базується на низці джерел. Дідахе — трактат ранніх християн (вчення дванадцяти апостолів) — прямо забороняє аборт. Біблія, натомість, не робить спеціальних згадок власне про аборт, однак неодноразово згадує про ненароджене життя. Старий заповіт також містить аргументи проти аборту:

« Коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу[26].  »
« Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,(…) Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було…[27]  »
« Ще поки тебе вформував в утробі материній, я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам![28]  »

Православна церква вважає, що вчинення аборту є важким гріхом, якого допускається не лише вагітна мати, але й ті, що її до цього намовили чи у цьому підтримали; зокрема, батько дитини і медичний персонал, який вчинив штучне переривання вагітності.

У греко-католицькій церкві відповідно до Кодексу канонів Східних Церков тільки місцевому єпископу та тим, які мають його дозвіл, застерігається право у сповіді прощати гріх спричинення аборту, якщо він був здійснений[29], батьків дитини і тих осіб, які були прямо та близько залучені до операції втручання[30]. Крім того, хто вчинив аборт, може бути покараний Церквою тою карою, яка є застереженою для важких злочинів, а саме великою екскомунікою (тобто відлученням від Церкви).[31]

Сучасне ставлення римо-католицької Церкви до абортів виклав Папа Іван Павло ІІ:

« Владою, яку Христос дав Петрові і його наступникам, ми, разом з єпископами (які безліч разів засуджували аборти), заявляємо, що безпосереднє перери­вання вагітності, тобто прямий аборт, задуманий як мета чи як засіб, завжди є серйозною моральною провиною, бо це — свідоме вбивство невинної людської істоти. Жодні обставини, жодна мета чи закон на світі ніколи не зможуть зробити прийнятним те, що само по собі є негідним, бо суперечить Законові Божому, що записаний у серці кожної людини, пізнається розумом і проголошується Церквою[32][33]  »

Церква підкреслює, що було б несправедливим перекласти всю відповідальність за аборт на матір. Почасти відповідальність інших осіб можна вважати такою самою, а іноді навіть більшою, ніж самої матері. Може бути винуватим батько дитини, який прямо примушує матір до аборту або робить це у непрямий спосіб[34].

На думку Церкви, аборт не може бути виправданий ні медичними, ані соціальними показниками, навіть у випадку, коли, на думку лікаря, доношування плоду до кінця вагітності пошкодило б здоров'ю матері[35].

Ставлення до аборту юдеїв[ред.ред. код]

В Ізраїлі аборти заборонені законодавчо[36].

Ставлення до аборту мусульман[ред.ред. код]

Іслам допускає аборт, за умови що вік плоду не досяг 120 днів, оскільки до того часу він не має душі відповідно до твердження Мухаммеда, переданого хадисами Мусліма і аль-Бухарі:

« Воістину, кожен з вас (спочатку) формується в утробі своєї матері протягом сорока днів у вигляді краплі, потім він стільки ж перебуває (там) у вигляді згустка крові і ще стільки ж - у вигляді шматочка плоті, а потім Аллах направляє ангела, який отримує веління записати чотири речі. Йому кажуть: «Запиши його справи, його долю, його термін, а також те, щасливим він буде або злощасним», після чого у нього вдувається дух.[37]  »

Якщо дитина зачата поза мусульманським шлюбом, тобто в результаті перелюбства, і народження дитини негативно вплине на репутацію жінки або викличе життєві ускладнення, то сучасні улеми вважають аборт бажаним за умови, що вік зародка не досяг 120 днів. Після закінчення цього терміну вагітності аборт заборонений і прирівнюється до вбивства[38].

Повпред Координаційного центру мусульман Північного Кавказу в Москві Шафіг Пшіхачев заявив, що

« Іслам послідовно виступає на захист прав ненародженої дитини, хоча і допускає виробництво абортів в разі загрози життю матері, а також при деяких інших важких обставинах.[36]  »

Правовий статус абортів[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

Аборт при вагітності від 12 до 22 тижнів за соціальними і медичними показаннями може проводитись у випадках і в порядку, що встановлюється законодавством (стаття 50 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2801-XII, ст. 281 Цивільного кодексу України). Порядок проведення аборту встановлений Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» від 20 липня 2006 р. № 508. Штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, здійснюється в акредитованих закладах охорони здоров'я за висновком комісії, створеної відповідно Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласної та Севастопольської міської державних адміністрацій і Головним управлінням охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. Висновок готується згідно із заявою вагітної жінки та відповідними документами.

Формулювання «зачата, але ще не народжена дитина» походить з Цивільного Кодексу України, стаття 25 частина 2: «У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини». Так, за статтею 1222 Цивільного Кодексу України особи, зачаті за життя спадкодавця, можуть бути спадкоємцями лише якщо вони народжені живими після його смерті.

Інші країни світу[ред.ред. код]

Правовий статус абортів у світі:
   Легальний
   Легальний при зґвалтуванні та за медико-соціальними показниками
   Легальний у випадках (або заборонений, окрім випадків) зґвалтування, медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків зґвалтування та медико-соціальних протипоказань
   Заборонений, окрім випадків загрозі життя матері, та при наявності психічних і патологічних протипоказань
   Заборонений без виключень
   Відмінності по регіонах
   Відсутні дані

Всі держави щодо допустимості аборту можна розділити на чотири групи:

  • Аборт з медичних та соціально-економічним показань. В Англії, Індії, Ісландії, Люксембургу, Фінляндії, Японії аборти дозволені тільки з медичних та соціально-економічним показниками, а також у випадках зґвалтування. У Великобританії для медичного аборту потрібні висновки двох лікарів про його необхідність відповідно до закону про аборт 1967 року. У квітні 1992 року після 15 невдалих спроб змінити закон 1967 року Британський парламент ухвалив рішення про зниження тимчасового обмеження на аборти до 24 тижнів.

Полеміка в Україні[ред.ред. код]

Нова хвиля боротьби з абортами в Україні розпочалася 9 лютого 2012 року із звернення глав Української Греко-католицької і Римо-католицької Церкви в Україні до Верховної Ради із закликом заборонити в Україні аборти. За їх даними, щорічно внаслідок абортів гине близько 2 мільйонів ненароджених дітей: тобто, за 20 років незалежності ми недорахувалися 40 мільйонів потенційних мешканців. Також, як наголосив архієпископ Святослав Шевчук, легалізовані аборти приваблюють в Україну громадянок держав, де аборти заборонені. Таким чином, Україна перетворилася на місце вбивства дітей з Європи. За словами голови УГКЦ, «якщо б у Верховній Раді були свідомі борці за людське життя, то у нас би вже давно були прийняті відповідні закони».

Медики у своїй більшості проти тиску на жінок; вони при цьому кажуть, що кількість абортів і без того щороку зменшується. Феміністки говорять про те, що заборона абортів — це наступ на право вибору жінки і громадянина. Прибічники ж заборони штучного переривання вагітності наголошують на іншому праві — праві на життя, якому суперечать легальні аборти[43].

За кілька днів нардеп Андрій Шкіль (медик за фахом, утім — член комітету ВР з питань закордонних справ) виступив із відповідною законодавчою ініціативою. Він вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує заборонити аборти, крім тих випадків, коли це загрожує життю вагітної жінки. Як зізнався нам нардеп, до написання законопроекту його підштовхнули заяви церковнослужителів[44].

Низка громадських жіночих організацій України, серед яких правозахисні, соціальні центри, а також науковці, лікарі, психологи, студенти, жінки-феміністки з різних регіонів країни, звернулися з відкритим листом до очільників Греко-Католицької і Римо-Католицької Церков в Україні архиєпископів Святослава Шевчука та Мечислава Мокшицького, в якому «висловили своє негативне ставлення та категоричну незгоду» із закликом католиків до Верховної Ради щодо законодавчої заборони абортів в Україні[45].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «abortion on demand». Dictionary.com. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2007-05-01. «(1) the right of a woman to have an abortion during the first six months of a pregnancy; (2) an abortion performed on a woman solely at her own request» 
  2. «Divisions deep over abortion ban». BBC News. 2007-10-12. Архів оригіналу за 27 March 2010. Процитовано 2010-03-30. 
  3. У каждой женщины есть право на выбор (Прерывание беременности, медикаментозный аборт, подготовка к аборту и реабилитация после него, беременность после аборта)
  4. La Talassemia // Associazione Volontari Italiani Sangue. Regionale della Sardegna
  5. Н. К. Янковский. Генетический супермаркет: проблема выбора. // Химия и Жизнь, № 7-8, 2003
  6. Longinotti M. et al. A 12-year preventive program for beta-thalassemia in Northern Sardinia. Clin Genet. 1994 Sep;46(3):238-43.
  7. Умершие от осложнений беременности, родов и послеродового периода
  8. Непрофесійні аборти щороку вбивають 70 тисяч жінок
  9. Gaufberg, Slava V. (2006-08-29). «Abortion, Complications». eMedicine. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2007-06-30. 
  10. а б в CitizenLink: Friday Five: Former Abortionist Dr. Bernard Nathanson
  11. а б в Silent Scream
  12. Silent Scream
  13. Факты говорят громче, нежели «Безмолвный крик»
  14. Fitzgerald M. The development neurobiology of pain. — In: Proceeding of the Vith World Congress on Pain, 1990.
  15. о. Василь Попик Аборт — проблема сьогодення
  16. о. Василь Попик Аборт — проблема сьогодення
  17. Дитину зА БОРТ
  18. Петренко Т. В. Дитину зА БОРТ
  19. Петренко Т. В. Дитину зА БОРТ
  20. Петренко Т. В. Дитину зА БОРТ
  21. Кравчук О. М. Правда про медичний аборт
  22. Петренко Т. В. Дитину зА БОРТ
  23. Кравчук О. М. Правда про медичний аборт
  24. В постабортивному стані жінка переживає шок як від втрати когось в нещасному випадку, — психотерапевт
  25. Вихід 20:13
  26. Вихід 21:22, 23, Переклад Огієнка, 1962
  27. Псалом 138:13-16, Переклад Огієнка, 1962
  28. Єремія. 1:5
  29. Канон. 728 § 2.
  30. Acta Apostolicae Sedis 80 (1988).
  31. Канон. 1450 § 2.
  32. Іван Павло ІІ. Енцикліка Evangelium Vitae, № 62
  33. Проблема аборту.
  34. Проблема аборту, УГКЦ Блаженного Миколая Чарнецького
  35. Обговорення на основі Писань, 2003, Wachtturm-Gesellschaft, Selters/Taunus, стор. 26.
  36. а б Аборты под вопросом — беременным зеленый свет. Сайт Православие и мир, 3 февраля, 2010.
  37. http://hadis.vchechne.ru/sb/sb_61.html Сахих аль-Бухари - Мухтасар, Книга начала творения
  38. Как по Исламу рассматривается аборт, если ребенок был зачат вне брака?
  39. Проблема абортов в США, положение на март 2003
  40. Положение на октябрь 2003
  41. Медведев подписал закон, ограничивающий рекламу медицинских услуг по искусственному прерыванию беременности, Интерфакс
  42. О внесении изменений в статью 24 федерального закона «О рекламе»//Сайт «Президент России»
  43. Мелещук Наталія Абортована Україна
  44. У Верховній Раді зареєстрований законопроект про заборону абортів
  45. Жіночі організації проти заборони абортів

Посилання[ред.ред. код]