Положення поза грою у футболі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Положення поза грою (англ. offside) описується в правилі 11 футбольних правил.
Положення поза грою — спортсмен, що знаходиться на половині поля суперника, має право приймати м'яч від партнера за умови, що між ними і лінією воріт знаходиться не менше двох гравців суперника, включаючи воротаря.
[ред.] Визначення положення поза грою
Згідно з правилами ФІФА 2003 року, суддя вирішує, було положення поза грою чи ні. Для цього є три «критерії активної гри»:
- Футболіст втручається в гру (отримує м'яч);
- Футболіст заважає грати суперникові (загороджує поле зору, заважає перехопити м'яч);
- Футболіст отримує перевагу завдяки своїй позиції (коли м'яч відлітає від воріт або супротивника);
Положення поза грою немає в таких випадках:
- Гравець перебуває на своїй половині поля;
- Футболіст знаходиться врівні з передостаннім гравцем
- Під час удару від воріт, вкидання, кутового удару.
Коли трапляється положення поза грою, команді, що обороняється, призначається вільний удар з того місця, де відбулося порушення. Згідно з останніми директивами ФІФА, спірні моменти суддя наказує трактувати завжди на користь сторони, що обороняється.
[ред.] Штучне положення поза грою
Команда, що обороняється, щоб зірвати атаку суперника, виводить захисників вперед. Тоді нападаючий супротивника опиняється в положенні поза грою. Правила 2003 року введені для того, щоб заохочувати атакуючий футбол і зменшити кількість таких ситуацій.
