Полоз поперечносмугий
| Полоз поперечносмугий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Platyceps karelini Brandt, 1838 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Zamenis karelini Coluber karelini Eremiophis karelini Haemorrhois karelini | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Полоз поперечносмугий (Platyceps karelini) — представник роду пласкоголових полозів з родини Полозові (Colubridae). Має 2 підвиди. Інша назва «плямистий пустельний бігунець».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина тіла самок досягає 86,5 см, хвоста — 27 см, у самців — тіла 68 см, хвоста — 23,5 см. Кінчик морди загострений. Голова відносно слабко відмежована від тіла. Міжщелепний щиток сильно вдається між носовими щитками. Луска гладенька, без реберець, кожна лусочка має по 2 апікальні ямки. Черевні щитки утворюють добре помітне ребро з боків тіла. Черевних щитків — 192-239, підхвостових - 85-123 пари. Анальний щиток розділений.
Забарвлення верхньої сторони тіла світло-попелясто-сіре з жовтуватим або коричневим відтінком. Уздовж спини проходить 1 рядок вузьких чорних або чорнуватих поперечних смуг, які не доходять до черевних щитків на 1-3 лусочки. У задній частині тулуба смуги стають вужчими, на хвості іноді зовсім зникають. У проміжках між такими смугами на боках тулуба по одному рядку плям, що заходять і на спинні щитки. У скроневої області (від зовнішнього краю тім'яного щитка до кута рота) розташовуються більш-менш овальні плями чорного кольору. Черево світлого, жовтуватого або жовтого забарвлення, без плям. Нижня сторона хвоста рожева або світло-червона.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє рівниною, пустелі, передгір'я, такироподібні й щільні ґрунті з деревоподібною солянкою, полином, астрагалом та верблюжої колючкою. Навесні активний вдень, з червня по серпень — у присмерку, вночі та зранку. Після зимівлі з'являється у третій декаді лютого, масовий вихід на початку квітня. Осіння активність триває до кінця листопада. Харчується плазунами, гризунами і пташенята горобиних птахів.
Це яйцекладні змії. Парування відбувається наприкінці квітня - у середині травня. Відкладання яєць відбувається напочатку - середині червня. У кладці 3-9 довгастих еліптичних яєць розміром 0,8-1,1х2,5-3 смм. Молоді полози вилуплюються з яєць у серпні.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у Середній Азії, південній частині Казахстану на північ до Аральського моря, звідки межа ареалу проходить по долині річки Сирдар'я, а потім по хребту Каратау на південь. Зустрічається на сході Ірану, в Афганістані, Пакистані й північних районів Індії.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Platyceps karelini karelini
- Platyceps karelini mintonorum
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Nagy, Z.T.; R. Lawson, U. Joger, M. Wink 2004. Molecular systematics of racers, whipsnakes and relatives (Reptilia: Colubridae) using mitochondrial and nuclear markers. Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research 42 (3): 223-233
- Szczerbak, N.N. 2003. Guide to the Reptiles of the Eastern Palearctic. Krieger, Malabar, FL, 260 pp.