Полоцьк
| місто Полоцьк Полацк |
|||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
| Полоцьк на карті Білорусі | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Білорусь |
||
| Область | Вітебська область | ||
| Перша згадка | 862 рік | ||
| Населення | 82 547 (2009) | ||
| Географічні координати | 55°29′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 55.483° пн. ш. 28.800° сх. д.Координати: 55°29′ пн. ш. 28°48′ сх. д. / 55.483° пн. ш. 28.800° сх. д. | ||
По́лоцьк (біл. По́лацк) — місто в Білорусі (Вітебська область). Населення 87,5 тис. Полоцьк — старе княже місто на землі кривичів.
Зміст |
Положення і природа [ред.]
Клімат [ред.]
Історія [ред.]
Полоцьк був заснований кривичами у восьмистах метрах вище гирла річки Полені в другій половині першого тисячоріччя нашої ери. Перше згадування датоване 862 роком у «Повісті временних літ».
| « | В лѣто .҂s҃.т҃.о҃ [6370 (862)] … в Новѣгородѣ Словенѣ. и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи. Ростовѣ Мерѧне. Бѣлѣлѡзерѣ Весь. Муромѣ Мурома | » |
Наприкінці IX століття Полоцьк входив до складу Давньоруської держави. Про це свідчить договір Олега з Візантією від 907 року, де Полоцьк названий у числі міст, де сидять князі «під владою Олега». Добре відома історія захоплення Полоцька Володимиром у відповідь на відмову Рогніди, доньки полоцького князя Рогволода, піти за нього заміж. Рогволод і два його сини були вбиті, а Рогніда була взята за дружину по праву переможця. На початку XI століття в Полоцьку затвердилася династія сина Володимира й Рогніди — Изяслава, який помер у 1001 році.
В XI–XII століттях територія Полоцького князівства охоплювала більшу частину сучасної Білорусі й простиралася до Ризької затоки. Порівняно високий економічний розвиток Полоцька сприяв перетворенню його в центр самостійного князівства. Ще більше зросла політична роль «Полоцької землі» при відважному й завбачливому князі Всеславі. Про нього ми читаємо в «Слово о полку Ігоревім»:
| « | …Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше… Тому въ Полотскѣ позвониша заутренюю рано у святыя Софеи въ колоколы, а онъ въ Кыевѣ звонъ слыша… | » |
В XII столітті підсилилася роль віча — зборів городян для рішення важливих справ. Так, у 1132, 1152 і 1381 роках полоцьке віче вигнало князів Святополка, Рогволода Борисовича й литовського князя Скиргайла. У жорстокому XIII столітті Полоцькові довелося захищати свою незалежність від лицарів-хрестоносців. Полоцьке князівство зміцнює політичні зв’язки з Новгородом (про що свідчить шлюб князя Олександра Невського й дочки полоцького князя Брячислава), а також з литовськими князями.
В XIV столітті Полоцьк увійшов до складу Великого князівства Литовського. І тут полоцьке віче впливало на політичне життя Великого князівства Литовського: позиція полочан іноді вирішувала результат боротьби за великокнязівський престол.
У 1563 році Полоцьк захопив Іван Грозний.
Пам'ятники міста [ред.]
Персоналії [ред.]
- Андрусів Костянтин Миколайович — підполковник Армії УНР
- Станкевич Галина Леонардівна (23 лютого 1918 — 2002) — український економіко-географ, кандидат географічн. наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Освіта [ред.]
Полоцьк є одним з найдавніших культурних центрів Східної Європи, тут був заснований перший в Білорусі університет — Полоцька ієзуїтська Академія.
Бібліотеки [ред.]
- Музей-бібліотека Сімеона Полоцького
- Центральна міська бібліотека імені Маяковського
- Полоцька районна центральна бібліотека
Туристичні об'єкти [ред.]
Література [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Полоцьк |
- «История и достопримечательности города Полоцка»
- Полацк і Наваполацк — Навіны Паўночнай Беларусі — Полацкі форум і чат
- Пам'ятники міста(рос.)
|
||||||||||||||||
