Полтавський тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полтавський тролейбус
Полтавський тролейбус на вулиці Леніна.jpg
Країна Україна Україна
Місто Полтава

Дата відкриття 13 вересня 1962


Кількість маршрутів 11
Довжина ліній 72,6 км
Кількість тролейбусних депо 1
Кількість тролейбусів 73 (1.09.2011)
Типи тролейбусів ЗіУ-9 (недіючі), ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2, ЮМЗ Е-186, Богдан Т701

Вартість проїзду 1,25 гривня (з 1 квітня 2013 року)
Експлуатуюча організація КП «Полтаваелектроавтотранс»

Полтавський тролейбус — діюча в обласному центрі місті Полтаві тролейбусна система України.

Власником тролейбусної мережі полтавського тролейбуса є місто, забезпечення перевезення пасажирів здійснює комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс».

Єдине тролейбусне депо Полтави розташоване за адресою: вул. Халтуріна, буд. 10 (у Київському районі).

З історії[ред.ред. код]

У Полтаві ще 1913 року планувалось запустити трамвай, що мав сполучити два залізничні вокзали, — муніципалітет виділив відповідні кошти на проектування. На перепоні втілення цих планів встала Перша світова війна, потому — революційні події (191721). Вже за СРСР, у 192224 роках до «трамвайної ідеї» повернулися знову — лінію не тільки спроектували, а почали будувати, однак зрештою неообхідні кошти спрямували на іншу новобудову, а вже прокладену колію розібрали. По ІІ Світовій війні 1947 року, коли в Полтаві постало питання про громадський транспорт, зродилася ідея про будівництво полтавського тролейбуса — своїм наказом за № 305 облвиконком підтвердив цей свій намір, однак ідея знайшла втілення лише за роки.

Перший полтавський тролейбус вийшов у перший рейс 14 вересня 1962 року. Спорудження лінії від Південного до Київського вокзалу велося інтенсивними темпами — за 8 місяців було освоєно 2 млн карбованців капіталовкладень. І хоча вже традиційним стало відправлення у провінційні міста для запуску ліній застарілих моделей, полтавській міській владі вдалося заполучити для старту міського тролейбуса 8 новеньких машин ЗіУ-5.

Від 1963 року парк полтавських тролейбусів поповнився тролейбусами Київ-5 і 16-ма Київ-6. У цьому ж році введено в експлуатацію лінію вулицею Фрунзе від Корпусного саду до Склозаводу.

2 березня 1964 року відкрито лінію вулицею Маршала Бірюзова до Браїлків.

У 1966 році розпочато широкомасштабне будівництво житлового мікрорайону Алмазний, і тоді ж було заплановано будівництво лінії вулицею Степового Фронту (тоді вулиця Польова). 1 серпня 1966 року лінію вулицею Маршала Бірюзова подовжено до заводу ГРЛ

1 січня 1969 року відкрито лінію вулицею Степового Фронту до площі Калініна. 1972 року цю лінію подовжено до вулиці Великотирнівської.

У 1980-х роках було збудовано ряд нових ліній: 6 жовтня 1981 року подовжено лінію від Склозаводу до с.Розсошенці, а 6 листопада того ж року - збудовано лінію вулицею Великотирнівською від вулиці Бірюзова до Половків. 6 жовтня 1984 року лінію від Половків подовжено до мкрну Сади-І. 11 серпня 1987 року відкрито лінію вулицею Зіньківською до Інституту зв'язку.

У 1995 році маршрут № 12 дістався мікрорайону Левада.

У період 19962000 років було придбано 57 тролейбусів з 73, що в теперішній час (кінець 2000-х років) перебувають на балансі.

Відкрита 23 вересня 2000 року нова лінія полтавського тролейбуса по вулиці Сінній розвантажила вулицю Фрунзе від великих транспортних потоків. На сьогодні це найновіша лінія у місті.

У 2000-х роках модернізація полтавського тролейбусного парку загальмувалась.

У січні 2006 року Полтавське тролейбусне депо було реформовано в комунальне підприємство «Полтаваелектроавтотранс».

31 серпня 2011 року до Полтави прибув перший тролейбус Богдан Т701. Наразі тролейбусів такої моделі у місті 10 одиниць.

Полтавське тролейбусне депо з 2012 року почало здійснювати капітальні ремонти тролейбусів моделі ЮМЗ-Т2.

Маршрути[ред.ред. код]

Маршрути полтавського тролейбусу на протязі років змінювались чимало разів. У теперішній час машини працюють на 10 маршрутах.

Станом на 1 квітня 2011 року діючими є такі маршрути полтавського тролейбуса:

  • № 1: Київський вокзал — Південний вокзал (ч/з Центр, по вул. Жовтневій і вул. Леніна).
  • № 2: селище Розсошенці — Південний вокзал (по вул. Фрунзе, вул Леніна).
  • № 3: Завод ГРЛ — Склозавод (по вул. М. Бірюзова, Сінній і Фрунзе).
  • № 4: Південний вокзал — завод ГРЛ (по вул. М. Бірюзова, пл. Зигіна, вул. Жовтневій, Леніна).
  • № 5: Кільцевий (по вул. Калініна, Фрунзе, Жовтневій, М. Бірюзова, В-Тирновській)
  • № 6: Завод ГРЛ — Південний вокзал (по вул В.-Тирновській, Калинина, Фрунзе, Ленина).
  • № 7: селище Розсошенці — Інститут зв'язку (по вул. Калініна, В.-Тирновській, М. Бірюзова).
  • № 8: вул. Героїв Сталінграда — Інститут зв'язку (по вул. Калініна, Сінній, Жовтневій).
  • № 12: Інститут зв'язку — м-н Левада (по вул. Зіньківській, Жовтневій, Леніна, пр. Миру).
  • № 15: Кільцевий (по вул. Калініна, Фрунзе, ч/з Центр, Жовтневій, М. Бірюзова, В.-Тирновській).

Найкоротший маршрут полтавського тролейбусу — № 1 (13 км), найдовший — № 6 (33,8 км).

Скасовані маршрути полтавського тролейбуса:

  • № 9: м-н Сади-1 — Південний вокзал (по вул. В.-Тирновській, М. Бірюзова, Жовтневій, Леніна).
  • № 10: Завод ГРЛ — Склозавод (по вул. В.-Тирновській, Калініна, Фрунзе) (не працював від літа 2008 року)
  • № 11: вул. Героїв Сталінграда — Південний вокзал (по вул. Калініна, Фрунзе, Сінній, Жовтневій, Леніна).
  • № 13: вул. Героїв Сталінграда — м-н Левада (по вул. Калініна, Фрунзе, Леніна, пр. Миру).
  • № 14: селище Розсошенці — Інститут зв'язку (по вул. Фрунзе, ч/з Центр, вул. Жовтневій, вул. Зіньківській) (не працював від літа 2008 року).

Рухомий склад[ред.ред. код]

Рухомий склад:
  • ЮМЗ-Т2 (49 одиниць);
  • ЮМЗ-Т1 (15 одиниць);
  • вкорочені ЮМЗ-Т1 (ЮМЗ-Т1Р або ЮМЗ-Т2П) (5 одиниць);
  • ЮМЗ Е-186 (1 одиниця);
  • Богдан Т701 (10 одиниць, експлуатуються переважно на Кільцевих маршрутах);
  • ЗіУ-9 (2 одиниці, не експлуатуються з 2008 р.).

Всього 82 тролейбуси.

Також на балансі перебуває 1 службовий тролейбус (КТГ-1)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]