Полудниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німецька марка «Полудниця і жінка з Нохтена» (нім. «Mittagsfrau und Nochtenerin»), 1991

Полудниця — ім'я однієї з русалок, яка з’являється в полудень і карає тих, хто в цей час працює. Має вигляд дівчини з косами кольору стиглого жита або старої з розпущеним волоссям у білій сорочці.

Полудниця з'являється в полі від 12 до 14 години з серпом у руках; тому вона має ще ім'я Серпушниця. За звичаєм, в полудень слід було відпочивати, лігши в холодку під деревом. Тому, хто порушив цю традицію, затримався в полі, Полудниця починає крутити голову або ставити запитання: як обробляти льон, готувати прядиво, полотно, сорочки тощо. Якщо винуватець не зможе відповісти, вона насилає хвороби. Щоб уникнути покарання, треба якнайдокладніше розповідати з усіма подробицями весь процес роботи, виграючи час. Коли полуденний час скінчиться, Полудниця зникне, так само, як зникають нічні духи зі співом півня. Через такі її дії у Польщі виникла приказка про набридливу людину: «Випитує, як полудниця». Якщо ж людина працювала не за своїм бажанням, то полудениця ставала поряд і пришвидшувала виконання роботи.

Вельми небезпечно бувати в полі у полудень, особливо, коли дозрівають жита. Під цю пору довколами якраз і блукають агресивні жіночі духи. Вони провокують сонячний удар. Нерідко можна побачити високих на зріст полудниць у білому одязі. Горе тій людині, котра зустрінеться з ними віч-на-віч: полудниця силоміць накидається на самотнього мандрівника, вбиває його, а голову відкручує.

Людина, котра зустрілася з полудницею і врятувалася, зазнає великого переляку. На неї нападає безсоння, вона постійно жахається, боїться всього. За таких випадків зверталися до бабусь-шептух, щоб викачати переляк. Ось зразок однієї з цілющих молитв:

«Господи милостивий! Поможи мені сі плаксивці одходити, і денні, і вечірні, і полуношні, і світові; і не я їх визиваю, і не я їх викликаю. Зорі-зоряниці, вас на небі три сестриці! І одбирайте сі крикливлиці і денні, і вечірні, і наслані, і вітряні, і прозірні. Матір Божа в помочі стояла, сі крикливлиці одбирала і дівчатам на вечорниці одсилала. І зорі-зоряниці, на небі три сестриці! І насилайте мені сонливиці і дремливиці до рожденої, хрещеної, до молитвяної Марії».

Водночас полудницям приписують і охоронні функції. Вони можуть оберігати хліб від потолоки. У російській демонології це так звана «ржиця», котра блукає полями з величезною сковорідкою, якою прикриває від палючого сонця колоски, щоб не погоріли. Втім, і навпаки — може й знищити посів.

На Поліссі, як і в сусідніх білоруських районах, поступово полудниці перевтілились у «залізних баб». Ними найчастіше лякали дітей, щоб ті не гралися в посівах і не нівечили стиглі хліба. Полудениця могла завести дитину далеко у поле і позбавити пам'яті, щоб та не могла спитати дорогу у зустрічних, але ці чари зникали після заходу сонця. Згодом полудниць «переселили» й до криниць: аби дітлахи не заглядали в колодязі, їх лякали «залізними бабами» (деінде — «залізними дідами»), котрі здатні затягувати у воду неслухнявців. Найбільшу агресивність ці духи виявляли в полудень, що дає всі підстави вважати: походять вони від давніх полудниць.

Джерела[ред.ред. код]

  • Прокоф'єва О. В..1000 таємниць нечистої сили. -М.:Астрель, АСТ, 2001. -288с. -С.94-95.

Посилання[ред.ред. код]