Польська нотація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Польська нотація (також відома як префіксна нотація) — вид запису алгебраїчних та логічних виразів, при якому символ операції ставиться перед операндами. Якщо арність операторів фіксована, то отримуємо синтаксис без використання будь-яких дужок і без двозначності. Польську нотацію запропонував у 1920-х роках польський логік Ян Лукасевич з метою спрощення логіки висловлень.
Наприклад,
- + 2 6
відповідає виразу 2 + 6 у звичайній (інфіксній) нотації.
Польська нотація застосовується в логіці й інформатиці, оскільки вона спрощує інтерпретацію виразів комп'ютером. На її основі було розроблено зворотну польську нотацію, де знак операції стоїть після операндів.
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2012) |
