Поль Еміль Лекок де Буабодран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Поль Еміль Лекок де Буабодран
фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran
Lecoq de Boisbaudran.jpg
Народився 18 квітня 1838(1838-04-18)
Коньяк, Шаранта, Франція
Помер 28 травня 1912(1912-05-28) (74 роки)
Париж, Франція
Галузь наукових інтересів Хімія, спектроскопія
Alma mater Політехнічна школа
Науковий керівник Шарль Адольф Вюрц
Відомий завдяки: один з піонерів застосування спектроскопії в хімічних дослідженнях, першовідкривач галію, самарію і диспрозія, отримав чистий гадоліній
Нагороди Медаль Деві 1911

Поль Еміль Лекок де Буабодран (фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran) (*18 квітня 1838 , Коньяк — †28 травня 1912 , Париж) — французький хімік.

Отримав домашню освіту; природничі науки вивчав самостійно за програмою Політехнічної школи. Працюючи на сімейному виноробному підприємстві, обладнав власну хімічну лабораторію, в якій і проводив свої експерименти. Його наукові праці присвячені спектроскопії мінералів і неорганічних речовин. У 1875 р. відкрив у піренейської цинкової обманці новий елемент галій, існування і властивості якого були передбачені Д. І. Менделєєвим. Відкриття галію стало першим поштовхом до визнання періодичного закону як фундаментального закону хімії. У 1879 р. відкрив також елемент Самарій, а в 1886 — Гадоліній і Диспрозій. Член-кореспондент Паризької академії наук1878).

Джерела[ред.ред. код]

Mary Elvira Weeks: Discovery of the Elements. 3. Auflage, Kessinger Publishing, 2003, ISBN 978-0-7661-3872-8, ст. 215-219 Discovery of the Elements у books.google.de (англ.).

Горбачевський Іван Якович Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.