Поль Ле Ґуен
| Поль Ле Ґуен | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження | 1 березня 1964 (49 років) | |
| Місце народження | Панкран, |
|
| Зріст | 178 см | |
| Позиція | Захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1983—1989 1989—1991 1991—1998 Всього |
154 (6) 76 (1) 248 (16) 478 (23) |
|
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1993—1995 | 17 (1) | |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1998—2001 2002—2005 2006—2007 2007—2009 2009—2010 2011— |
||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
|
** Тільки на посаді головного тренера. |
||
Поль Ле Ґуе́н (фр. Paul Le Guen, МФА: [pɔl lə ɡwɛn]; * 1 березня 1964 року, Панкран, Франція) — французький футбольний тренер і колишній футболіст. У цей час є головним тренером збірної Оману.
Ле Ґуен провів вдалу тренерську кар'єру у Франції. Найбільш він запам'ятався під час роботи в «Ліоні», з яким він виграв тричі поспіль Лігу 1. Під час ігрової кар'єри найуспішнішими були виступи за «Нант» і «Парі Сен-Жермен».
Зміст |
Ігрова кар'єра [ред.]
Клуби [ред.]
Під час своєї ігрової кар'єри Ле Ґуен грав за «Брест» шість років, за «Нант» два роки та сім років у столичному «Парі Сен-Жермен», з яким він виграв Кубок Кубків 1996 року.
Збірна [ред.]
На міжнародному рівні Ле Ґуен зіграв сімнадцять матчів за збірну Франції, з якою грав на чемпіонаті світу 1994 року. Поль закінчив кар'єру в збірній 21 травня 1998 року в товариському матчі проти Камеруну, який закінчився нічиєю 1-1.
Тренерська кар'єра [ред.]
«Ренн» [ред.]
За час роботи в «Ренні» з 1998 по 2001 роки Ле Ґуен підписав декількох невідомих футболістів, які під його керівництвом стали талановитими футболістами. 2001 року після вильоту команди з Ліги 1 Ле Гуен пішов у відставку.
«Олімпік» (Ліон) [ред.]
Ле Ґуен замінив Жака Сантіні на посту тренера ліонського «Олімпіка» 2002 року. З перших дев'яти ігор команда виграла лише три, але в підсумку «Ліон» виграв чемпіонство три рази поспіль та дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. 9 травня 2005 року Поль пішов у відставку, а наступного дня клуб виграв четверте поспіль чемпіонство. Замість Ле Ґуена тренером «Олімпіка» став Жерар Ульє [1].
«Рейнджерс» [ред.]
11 березня 2006 року Ле Ґуен підписав трирічний контракт з шотландським клубом «Рейнджерс» [2][3]. Початок роботи для француза був не дуже вдалим: з перших десяти ігор у чемпіонаті команда виграла дві, шість зіграла внічию та два матчі програла [4].
8 листопада «Рейнджерс» були вибиті з кубка ліги вже в чвертьфіналі турніру [5]. 4 січня 2007 року було оголошено, що Ле Ґуен покинув клуб за обопільною згодою [6].
«Парі Сен-Жермен» [ред.]
15 січня 2007 року Ле Ґуен став головним тренером столичного «Парі Сен-Жермен». До кінця сезону команда покинула зону вильоту з першості [7]. У наступному сезоні «ПСЖ» знову опинився в кінці турнірної таблиці, але в той же час було виграно кубок Ліги, що гарантувало команді участь у Кубку УЄФА на сезон 2008-2009. У травні 2009 року парижани оголосили, що вони не пропонують Ле Ґуену продовжувати контракт [8].
Збірна Камеруну [ред.]
У липні 2009 року Поль очолив збірну Камеруну, підписавши контракт строком на п'ять місяців [9]. Ле Ґуен допоміг збірній вийти до фінальної частини чемпіонату світу 2010 року в ПАР [10]. Але на самому турнірі збірна Камеруну стала першою командою, що вибула з турніру. 24 червня 2010 року француз оголосив про свою відставку [11].
Збірна Оману [ред.]
Після відхилених пропозицій клубів Ліги 1 наприкінці сезону 2010-2011 11 червня 2011 року Ле Ґуен став тренером збірної Оману [12].
Досягнення [ред.]
Як тренер [ред.]
- «Ліон»
- Чемпіон Франції: 2003, 2004, 2005
- Володар Суперкубка Франції: 2002, 2003, 2004
- «ПСЖ»
- Володар Кубка французької Ліги: 2008
Статистика [ред.]
Гравець [ред.]
| Сезон | Клуб | Дивізіон |
| 1983 — 1984 | Брест |
1 |
| 1984 — 1985 | Брест |
1 |
| 1985 — 1986 | Брест |
1 |
| 1986 — 1987 | Брест |
1 |
| 1987 — 1988 | Брест |
1 |
| 1988 — 1989 | Брест |
2 |
| 1989 — 1990 | Нант |
1 |
| 1990 — 1991 | Нант |
1 |
| 1991 — 1992 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1992 — 1993 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1993 — 1994 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1994- 1995 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1995 — 1996 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1996 — 1997 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 1997 — 1998 | Парі Сен-Жермен |
1 |
Тренер [ред.]
| Сезон | Клуб | Дивізіон |
| 1998 — 1999 | Ренн |
1 |
| 1999 — 2000 | Ренн |
1 |
| 2000 — 2001 | Ренн |
1 |
| 2002 — 2003 | Ліон |
1 |
| 2003 — 2004 | Ліон |
1 |
| 2004 — 2005 | Ліон |
1 |
| 2006 — 4 січня 2007 | Ренйджерс |
1 |
| 15 січня 2007 — 2007 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 2007 — 2008 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| 2008 — 2009 | Парі Сен-Жермен |
1 |
| липень 2009 — червень 2010 | Камерун |
|
| червень 2011 — | Оман |
Примітки [ред.]
- ↑ Жерар Ульє призначений новим тренером «Ліона» (рос.)
- ↑ Murray’s moonbeam vision doomed to destruction right from the outset (англ.)
- ↑ «Rangers name Le Guen as manager». BBC News Online. 2006-03-11. Процитовано 2006-09-22. (англ.)
- ↑ Andrew Smith (2006-10-15). «Rangers faithful question whether Le Guen is tackling the problem». The Scotsman. Процитовано 2006-10-15. (англ.)
- ↑ Colin Duncan (2006-11-09). «A Disaster Waiting To Happen». Daily Record. Процитовано 2006-11-09. (англ.)
- ↑ «Le Guen and Rangers part company». BBC Sport website. 4 January 2007. (англ.)
- ↑ «Le Guen returns to coach at PSG». BBC Sport. 15 January 2007. (англ.)
- ↑ «Le Guen verlässt Paris». Transfermarkt.de. 2009-01-30. Процитовано 2009-05-06. (нім.)
- ↑ «Le portail du Cameroun|Cameroon Portal». Cameroun Link. Процитовано 2009-07-22. (фр.)
- ↑ «Indomitable Lions roar through to record sixth finals». ESPN. 2009-11-14. Процитовано 2010-02-04. (англ.)
- ↑ «2010 World Cup profile: Cameroon». Sports Illustrated. 2010-01-21. Процитовано 2010-02-04. (англ.)
- ↑ «Le Guen named as new Oman coach». FIFA official. 2011-06-11. (англ.)
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Paul Le Guen |
