Поль д'Етурнель де Констан
Поль Анрі Балюе д'Етурнель де Констан (нар. 22 листопада 1852 — пом. 15 травня 1924) — французький дипломат і громадський діяч.
Лауреат Нобелівської премії 1909 року, врученої йому за укладення договорів про арбітраж між Францією і сусідніми країнами. У тому ж році разом з ним Премію отримав Огюст Беернар з Бельгії. Французький дипломат, борець за мир, пацифіст. Присвятив усе своє життя дипломатичній службі в різних країнах та діяльності щодо встановлення мирного сусідства держав Європи.
Біографія [ред.]
Походив з аристократичної родини. Мав наукові ступені. Був людиною широких інтересів — написав книгу про Стародавню Грецію, п'єсу за мотивами міфу про Пігмаліона. У роки Першої Світової війни, не зважаючи на свій пацифізм допомагав Франції чим міг — передав свій родовий замок як приміщення для військового шпиталя, розробляв заходи протидії німецьким підводним човнам.
Брав участь у кількох міжнародних конференціях, у тому числі в 1899 році в конференції з обмеження озброєнь. В 1918 році був одним з головних розробників і адептів ідеї та проекту Ліги Націй.
Література [ред.]
- Laurent Barcelo, « L'Engagement européen de P. d'Estournelles de Constant (1852-1924). Un sarthois Prix Nobel de la Paix », in Revue Historique et Archéologique du Maine, Le Mans, 2000, 3° série T. 20, tome CLI de la Collection, p.45-60 (ill.).
- Laurent Barcelo, « Paul d'Estournelles de Constant : L'expression d'une idée européenne », L'Harmattan, 1995.
- Paul d'Estournelles de Constant, « Le Péril prochain ; l'Europe et ses rivaux », in Revue des Deux Mondes, avril 1896.
