Поляков Ілля Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поляков Ілля Михайлович
Народився 16 вересня 1905(1905-09-16)
Харків
Помер 4 листопада 1976(1976-11-04) (71 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна Російська імперія УРСР
Діяльність біолог
Alma mater Харківський інститут народної освіти
Заклад Томський державний університет
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада директор лабораторії розвитку та запліднення рослин АН УРСР
Науковий ступінь член-кореспондент АН УРСР
Членство НАН України
Відомий завдяки: загальна біологічна концепція запліднення рослин

Ілля́ Миха́йлович Поляков (* 16 вересня 1905, Харків — † 4 листопада 1976) — український радянський біолог та історик науки, фахівець в галузі теоретичної біології, експериментальної ботаніки, 1948 — член-кореспондент АН УРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

1926 року закінчив Харківський інститут народної освіти.

По 1934 рік працював викладачем Комуністичного університету в Харкові.

У 1932—1941 та 1944—1948 роках завідував кафедрою генетики Харківського університету, в часі евакуації — в 1941—1944 — професор Томського університету.

Протягом 1947—1956 років працює в інституті генетики та селекції АН УРСР.

З 1956 по 1963 рік — замісник директора та завідувач лабораторії розвитку та запліднення рослин, у 1963—1974 роках — директор лабораторії.

Його наукові праці переважно присвячені експериментальній ботаніці, історії біології та теоретичним проблемам біології та дарвінізму. З'ясував ряд закономірностей запліднення квіткових рослин,

  • досліджував цитологічні та фізіологічні причини вибірковості та множинного ефекту запліднення.

Обґрунтував уявлення про три фази запліднення квіткових рослин (загальна біологічна концепція запліднення рослин) — прогамна, гамогенез та постгамна.

В історії науки розробляв проблеми:

Аналізував праці Ч. Дарвіна, Ж. Ламарка, І. Мечникова, А. Т. Болотова.

Є автором першого в СРСР підручники «Курс дарвінізму» — 1941,

В 1935—1936 роках вийшли друком кілька курсів «Загальної біології»,

  • 1954 — «Шкідники та хвороби лісових насаджень. Праці Всесоюзного інституту захисту рослин», Сельхозгіз,
  • 1962 — «Ж. Б. Ламарк та вчення про еволюцію органічного світу», «Вища школа».

Був одним з авторів та редакторів монографії «Історія біології» — частина перша — 1972, частина друга — 1975.

Джерела[ред. | ред. код]