Поляризовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поляризовність — характеристика діелектричних властивостей речовини, коефіцієнт пропорційності між вектором поляризації та напруженістю електричного поля.

Позначається грецькою літерою α, безрозмірна величина.

Загалом поляризовність є тензорною величиною

 P_i = \sum_j \alpha_{ij} E_j \, ,

де  \mathbf{P} - вектор поляризації,  \mathbf{E} - напруженість прикладеного поля,  \alpha_{ij} - тензор поляризовності. Тензор поляризовності симетричний

 \alpha_{ij} = \alpha_{ji} \, .

Для ізотропних речовин та для кристалів високої симетрії тензор поляризовності зводиться до скаляра, і тоді можна записати

 \mathbf{P} = \alpha \mathbf{E}.

Тензор поляризовності зв'язаний із тензором діелектричної проникності співвідношенням

 \varepsilon_{ij} = \delta_{ij} + 4\pi \alpha_{ij} ,

де  \delta_{ij} - символ Кронекера [1]. У випадку ізотропного середовища

 \varepsilon = 1  + 4\pi\alpha

Поляризовність молекули[ред.ред. код]

Оскільки вектор поляризації створюється, зокрема, наведеними дипольними моментами, то поняття поляризовності можна ввести також щодо молекул чи атомів. Поляризовність молекули - це наведений у ній дипольний момент

 d_i = \sum_j \alpha_{ij} E_j \, , .

Для складних молекул наведений дипольний момент не обов'язково направлений паралельно прикладеному електричному полю.

Див. також[ред.ред. код]

Формула Клаузіуса-Мосотті

Примітки[ред.ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.