Полярне сяйво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Полярне сяйво — оптичне явище у верхніх шарах атмосфери, світіння окремих ділянок нічного неба, що швидко змінюється.

Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт (північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000 км під дією сонячного вітру (протонів і електронів). Заряджені частинки проникають в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північного або південного магнітних полюсів, де вони входять у верхні шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх випромінювати видиме світло.

По формі полярне сяйво розрізняють: диффузне сяйво і дуги від однієї точки горизонту до іншої, а також промені, стрічки, корони, плями. Тривалість полярного сяйва від декількох хвилин до декількох діб.

[ред.] Полярне сяйво на інших планетах

Полярне сяйво не є привілегією лише Землі, наявність атмосфери і планетарного магнітного поля — достатьня умова для виникнення цього явища.

Полярне сяйво на Юпітері

Полярне сяйво на Сатурні

[ред.] Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 237(рос.)