Поліамінокарбонові кислоти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поліамінокарбонові кислоти (комплексони) — молекули, в яких з атомом азоту зв'язано декілька алкілкарбоксильних груп —СН2СООН, що здатні одночасно зв'язувати центральний атом комплексу декількома донорно-акцепторними зв'язками. Комплексони утворюють міцні, розчинні у воді сполуки з більшістю катіонів.

Приклади[ред.ред. код]

Найпростішим представником комплексонів є амінокислота гліцин, H2NCH2CO2H. В молекулі гліцину аміногрупа NH2 відділена від карбоксильної групи СООН єдиною метиленовою групою CH2. Коли карбоксильна група депротонована, йон гліцину може бути бідентатним лігандом та утворювати хелатні комплекси з йонами металів.[1]

Fura-2.png
Iminodiacetic acid.png
Nitrilotriacetic-acid-2D-skeletal.png
Fura-2 імінодіоцтова кислота[2] нітрилотриоцтова кислота[3]
Ethylenediaminetetraacetic.png Dtpa structure.png Egta.png
EDTA DTPA[2] EGTA

Примітки[ред.ред. код]

  1. Schwarzenbach G Der Chelateffekt // Helv. Chim. Acta, 35 (1952) С. 2344–2359. — DOI:10.1002/hlca.19520350721.
  2. а б Anderegg G., Arnaud-Neu, F.; Delgado, R.; Felcman, J.; Popov, K. Critical evaluation of stability constants of metal complexes of complexones for biomedical and environmental applications* (IUPAC Technical Report) // Pure Appl. Chem.,, 77 (2005) (8) С. 1445–1495. — DOI:10.1351/pac200577081445. pdf
  3. Anderegg G Critical survey of stability constants of NTA complexes // Pure Appl. Chem.,, 54 (1982) (12) С. 2693–2758. — DOI:10.1351/pac198254122693. pdf

Джерела[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.