Поліванова Марія Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Семенівна Поліванова
рос. Мария Семёновна Поливанова
Народження 24 жовтня 1922(1922-10-24)
Naryshkinod, Алексинський повітd, Тульська губернія, Російська СФРР
Смерть 14 серпня 1942(1942-08-14) (19 років)
село Сутоки, Парфінського району, Новгородської області СРСР
Поховання Коровитчино
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Червоної армії РСЧА
Рід військ Піхота
Роки служби 1941—1942
Звання Червоноармієць
Формування 528-й стрілецький полк
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки
CMNS: Поліванова Марія Семенівна у Вікісховищі

Марія Семенівна Поліванова (нар. 24 жовтня 1922(19221024) — 14 серпня 1942) — Герой Радянського Союзу, снайпер під час німецько-радянської війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Поліванова народилась 24 жовтня 1922 року в селі Наришкіно Алексинського району Тульської області в сім'ї робочого.[1]

Освіта середня. Після школи разом з Наталією Ковшовою працювала в трест организації авіаційної промисловості «Оргавіапром», одночасно навчаючись на підготовчих курсах при Московському авіаційному інституті. Планувала стати інженером — авіаконструктором.

З початком Німецько-радянської війни пішла на курси снайперів.

15 жовтня 1941 разом з подругою Наталією Ковшовою добровільно зачислені Комінтернівським райвійськкоматом Москви до Червоної армії.

З жовтня 1941 року в складі 3-ї Московської комуністичної стрілецької дивізії народного ополчення брала участь в обороні Москви. З січня 1942 в 528-му стрілецькому полку (130-та стрілецька дивізія, 1-ша ударна армія, Північно-Західний фронт).

З перших днів зарекомендувала себе зразковим бійцем. Брала участь в будівництві оборонних рубежів під Москвою і одночасно формувала разом з Наталією Ковшовою снайперську групу: навчали бійців майстерності влучної стрільби. За короткий час вони підготували 26 снайперів, які винищили близько 300 гітлерівців.[2]

Перша участь в бою відбулась 21 — 22 лютого 1942 року під селом Нова Русса.

22 травня 1942 року в бою була поранена і госпіталізована. Після одужання відразу повернулась на фронт.

14 серпня 1942 року на один з відповідальних ділянок бою біля села Сутоки Парфінського району Новгородської області була висунута група снайперів в складі якої була і Марія Поліванова. Бій вели до останнього патрону. Разом з Наталією Ковшовою були поранені і для того, щоб не потрапити в полон, підірвали останніми гранатами себе разом з десятком гітлерівців, що їх оточували.

Похована в селі Коровитчино Староруського району Новгородської області.

На особистому рахунку Марії Поліванової близько 140 винищених німецьких солдатів та офіцерів.[3]

14 лютого 1943 року Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР Марії Полівановій присвоїли Звання Героя Радянського Союзу посмертно за самовідданість та героїзм, проявлені в бою.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Марія Поліванова навічно зачислена в списки військової частини.
  • Ім'я Марії Поліванової носить Спасконинська школа Алексинського району Тульської області, в якій вона навчалась.
  • Іменем Марії Поліванової названі вулиці в Москві та Сургуті.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=590
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 травня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://top-antropos.com/rating/item/103-luchshie-sovetskie-snajpery
  4. http://airaces.narod.ru/snipers/w1/poliv_ms.htm