Полікрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полікрат (грец. Πολυκράτης) — син Еака, тиран острова Самоса в період з 538 до 522 до н. е. Був внучатим небіжем тирана Сілосона Старшого.

Скориставшись святом на честь Гери, Полікрат напав на беззбройних громадян і, поваливши панування земельної аристократії, поклав початок новій формі правління (537 до н. е.). Спочатку правив спільно з братами Пантагнотом і Сілосонтом, але незабаром першого вбив, другого вигнав і став єдиновладним тираном острова.

Правління Полікрата[ред.ред. код]

Головні турботи він звертав на збільшення флоту, за допомогою якого йому вдалося підняти Самос до ступеня першої морської держави на Егейському морі. Сусідні острови і навіть деякі міста, що лежали на березі Малої Азії, визнали владу Полікрату, якого порівнюють за могутністю із Сіракузькими тиранами. Незабаром він став настільки всемогутнім, що зміг подарувати Делосському богові Аполлону кікладський острів Ренею і зробити жорстокого Аркесілая III правителем Кірени. За наказом Полкрата на Самосі було зведений комплекс споруд, який отримав назву Самоського лабіринту.

Завдяки союзу з ним Егейське море було відкритим для афінських, наксосських та єгипетських кораблів. Його союзником був також єгипетський цар Амасіс, якому, однак, він змінив, коли перський цар Камбіс II пішов війною на Єгипет. Полікрат запропонував Камбісу свій флот у безмежне користування, але самосці, відправлені з флотом, підняли бунт і, повернувшись на Самос, обложили Полікрата в його палаці. Не будучи в змозі власними силами впоратися з тираном, вони запросили на допомогу спартанців і коринфян, які заздрили морському домінуванню Самоса. Проте і на цей раз Полікрат здолав своїх ворогів.

Нарешті зростаюча могутність Полікрата стала турбувати персів. Бажаючи звільнитися хитрістю від небезпечного сусіда, сатрап Магнезії Оройт заманив до себе Полікрата під приводом поділу скарбів і наказав розіп'яти його.

Підсумки правління[ред.ред. код]

Полікрат був типовим тираном 6 століття до н. е., який зумів завоювати собі владу і високе політичне становище почасти насильством і свавіллям, почасти розумною політикою. Поєднуючи у собі якості жорстокого деспота і заповзятливого пірата, Полікрат в той же час був покровителем торгівлі і промисловості і всіляко сприяв духовному розвитку країни.

Цінуючи науку та мистецтво, він збирав рукописи і твори мистецтва, зводив розкішні будівлі; особливою красою відрізнявся його палац, про поновлення якого мріяв Калігула. Полікрат зробив Самос на певний час культурним центром Греції. При дворі його жили лікар Демокед, поети Івік Регійський і Анакреонт Теосський. Впродовж його правління був побудований тунель Евпаліна.

Блискуча доля Полікрата була відзначена в стародавньому сказанні про його персні (див. також баладу Шиллера «Полікратовий перстень»).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]