Поліневрит
| Полінейропатія |
|
| МКХ-10 | 60-64 |
|---|---|
| МКХ-9 | 356.4 |
| MeSH | D011115 |
Поліневри́т, поліневропа́тія — множинне ураження периферійних нервів. Спостерігається при інфекціях (грип, дифтерія), інтоксикаціях (алкогольні, свинцові та ін.), порушеннях обміну речовин (діабет), авітамінозах.
Поліневрити характеризуються болем, онемінням у кінцівках, слабкістю та гіпотонією м'язів дистальних відділів рук та ніг, порушенням чутливості на зразок "рукавичок" та "панчох".
Лікують в першу чергу основне захворювання. Застосовують вітаміни В1, В12, прозерин, дибазол, масаж, фізіотерапію, ЛФК.
Зміст |
Патогенез [ред.]
Полінейропатія виникає внаслідок пошкоджень мієліну та вражає рухальні та чутливі нервові волокна, а також рефлекторні шляхи спинного мозку.
Найчастіше вражаються малоберцові та інші нерви нижніх кінцівок та стоп. Відмічаються симетрично відвислі стопи, зміна чутливості шкіри та слабкість ніжних м'язів. Зрідка зустрічається поширення процесу у проксимальному напрямку з долученням нервів тулуба, верхніх кінцівок та задніх рогів спинного мозку.[1]
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Патологическая анатомия:Учебник. В 2 т. Т. 1. - М.:Медицина, 2000. - 528 с.
