Поліп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полі́пгрец. polýpus, буквально — «багатоногий») — безстатева стадія розвитку або життєва форма типу Кнідарій. Поліпи ведуть зазвичай осілий спосіб життя, рідше вільноживучі. Живуть поодинці або колоніями. Також, утворюють поліморфічні колонії.

У класу Anthozoa, який охоплює морські анемони і корали, індивідуум — завжди поліп; у класу Гідроїдні (Hydrozoa), проте, індивідуум є або поліпом, або медузою.

Розміри від декількох міліметрів до кількох метрів (рідко). Переважно морські організми (окрім гідр і близьких до них форм), які ведуть зазвичай прикріплений спосіб життя. Тіло зазвичай циліндричне. На верхній стороні тіла — рот, оточений щупальцями; нижня сторона (підстава) служить «підошвою», що прикріплює поліп до субстрата (у одиночних форм), або сполучена з тілом (столоном) колонії. Багато поліпів мають твердий зовнішній або внутрішній скелет, органічний або вапняний. Рухи поліпа зазвичай обмежені витягуванням і скороченням тіла і щупалець, деякі одиночні поліпи (гідри, актинії) можуть поволі пересуватися субстратом. У метагенетічних (див. Чергування поколінь) форм кнідарійгідроїдних, окрім гідр, і сцифоїдних) поліп є безстатевим поколінням, оскільки здатний до розмноження тільки брунькуванням або поперечним діленням і утворює або подібних до себе поліпів, або медуз. У гомогенетичних форм (гідри, коралові поліпи) поліпи здатні розмножуватися також статевим шляхом з утворенням із яєць личинок — планул, що перетворюються на поліпа. Статеві залози поліпа, що є тільки у гомогенетичних форм Кнідарій, розташовуються в ектодермі (у гідр) або в ентодермі (у коралових поліпів). Статеві продукти виходять назовні через розриви стінок гонад. У деяких актиній всі стадії розвитку проходять в кишковій порожнині материнського організму, і молоді особини виводяться назовні через рот.

Тіло поліпа можна грубо порівняти за структурою з мішечком, стінка якого складається з двох шарів клітин. Зовнішній шар відомий як ектодерма, а внутрішній шар — як ентодерма. Між ектодермою і ентодермою розміщений підтримуючий шар безструктурної желатинової субстанції названий мезоглією, яка виділяється внутрішніми шарами стінки тіла. Мезоглея може бути дуже тонким шаром, але може досягати суттєвої товщини і містити скелетні елементи, сформовані клітинами, які перемістилися сюди з ектодерми.

Мішечкоподібне тіло, утворене таким чином, прикріпляється зазвичай до якогось міцного об'єкта його нижнім кінцем, і носить на передньому кінці рот, якого оточує кільце щупалець, подібних до пальців рукавички. Щупальця — органи, які служать як для дотикового чуття, так і для захоплення їжі. За допомогою жалячих клітин або нематоцитів, якими щупальця щільно покриті, живі організми різних видів твердо притримуються і в той же час паралізуються або вбиваються, і за допомогою подовжньої м'язової волокнини, сформованої клітинами ектодерми, щупальця стискаються і супроводжують їжу до рота. Завдяки кільцевому розташуванні м'язової волокнини, щупальця можуть бути розтагнуті або засунені після скорочення. Завдяки м'язовим волокнам, що належать до того ж двом системам, ціле тіло може бути стиснуте або виструнчене.

В тілі поліпа розрізняються: колонка, кругла або овальна в розрізі, що формує стовбур і спирається основою або ногою і увінчаний короною щупалець, які обмежують область звану перистомою, в центрі якої — рот. Як правило немає ніякого іншого отвору в тілі окрім рота, але в деяких випадках вивідні пори залагають в нозі, або можуть залягати на кінцівках щупалець. Тому очевидно, що поліп — тварина дуже простої структури, жива скам'янілість, яка не змінилася значно протягом близько півмільярда років (за загальноприйнятим датуванням Кембрійських осадочних скель).

Молода колонія поліпів в розвитку

Зовнішня форма поліпа значно варіює в різних випадках. Стовбур буває довгим і струнким, або настільки коротким у вертикальному напрямі, що тіло стає дископодібним. Щупалець може бути багато сотень або дуже мало, в окремих випадках тільки одне або два. Вони бувають довгі і волокнисті, або нитчасті й скорочені до опуклостей або бородавок. Вони можуть бути прості і без гілок, або можуть бути перисті. Рот — горизонтальний оточений перистомою, або — випнутий і воронкоподібний. Що стосується внутрішньої структури, то поліпи виказують два виразні види організації, кожна з яких характерна одному з двох класів, Гідроїдні (Hydrozoa) і Anthozoa.

Колонія поліпів

У класу Гідроїдні, поліпи часто є дуже простими, подібно до поширених маленьких прісноводих різновидів Гідри. Поліпи Anthozoa, зокрема корали і морські анемони, значно складшіші завдяки розвитку трубчастого en:Stomodeum, що веде всередину від рота і ряд радіальних розділень під назвою брижі. Багато з бриж випинаються в черевній западині але деякі тягнуться від стінки тіла до центрального en:Stomodeum.

Майже універсальною властивістю поліпів є розмноження не статеве, а методом брунькування. Цей метод розмноження може комбінуватися з статевим розмноженням, або може бути єдиним методом, яким поліп творить потомство, якщо внього немає статевих органів. У багатьох випадках бруньки сформовані не окремо від батьківського поліпа, а залишаються в нерозривності з ним, тому колонії, що формуються або акції, які, можливо, досягають великого розміру і містять обширний ряд індивідуумів. Легкі відмінності в методі великих варіацій продукції, надії яких подають, у формі колоній. Корали, що reef-building, — колонії поліпів, посилені утворенням міцного скелета.

Поліп імені був наданий цим організмам від їхньої передбачуваної схожості до восьминога (Fr. восьминіг), з його кругом корчиться руки навколо рота. Це порівняння, хоча надуманий, звичайно більше розумний, ніж коралові «комахи» прозивного імені звернулися до поліпів, які формують корал. Подібно до них зоряно у формі.

Корал — колонія морських безхребетних тварин кнідарій, головним чином із класу коралових поліпів Anthozoa (класичні корали) або класу Гідроїдні (гідрокорали), що мають твердий зовнішній скелет. Скелети деяких видів добувають з води, щоб використати як сувеніри, для ювелірних виробів і прикрас. Найвідоміший серед ювелірних видів — червоний середземноморський корал Corallum rubum, з якого виробляють коралі. Корали в теплих морях створюють бар'єрні рифи, що відокремлюють берег і лагуну із солоною водою, можуть бути до 30 км шириною, у бар'єрних рифах звичайно бувають проходи для навігації через бар'єр у лагуну. Атоли являють собою суцільне або розірване кільце, що оточує мілководну лагуну. Основою для атола часто служить вершина підводного вулкана.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
  • Polyp із англійської Вікіпедії. Переглянуто 29 грудня 2007 року