Полісиндетон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Полісиндето́н (грец. πολυσύνδετον), або багатосполучнико́вість — стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх однорідних члени речення. Використовується для поси­лення експресії.

Багатосполучниковість характер­на для мови фольклору, художнього та публіцистичного стилю.

Приклади:

« Прошу, сестро, до хати.

Та й будемо частувати.
І наїстись, і напитись,
і на нас по­дивитись

Народна пісня
 »
« „Іду самотньо, мовчки, без мети:

Лише гуртом і пущі і пустині
З піснями, з гуком можна перейти.”

Максим Рильський
 »

Посилання[ред.ред. код]