Поліська низовина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Полі́ська низовина́ — низовина на півдні Білорусі та півночі України. Обмежена на півночі горбистими рывнинами центральноъ частини Білорусі, на півдні Придніпровської та Волинської височини, на заході Прибузькою рівниною, на сході — Придніпровською низовиною. Площа близько 270 тисяч км².
У Білорусі низовина простягається з заходу на схід уздовж річки Прип'ять більш ніж на 500 км, з півночі на південь — на 200 км. Рельєф переважно рівнинний і слабохвилястий, виділяються окремі денудіровані моренні пасма і височини дніпровського віку. Характерні поліські дюни. У межах Білорусі переважають абсолютні висоти 130—150 м над рівнем моря. Вододіл річок плоский, заболочений. Ліси займають близько 33 % території, в окремих районах до 60 %. У найбільш холодних частинах низовини з майже плоским рельєфом розміщуються болота (найбільші масиви Піддубичі, Великий Ліс, Вигонощанське болото, Гричин, Загальський масив). Частина боліт меліорірована.
На території низовини в межах Білорусі виділяється Білоруське Полісся, національний парк Прип'ятський, ландшафтний заказник Середня Прип'ять, Поліський радіаційно-екологічний заповідник.
[ред.] Література
- Туристская энциклопедия Беларуси. Мінськ. «Білоруська Енциклопедія», 2007.
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
