Політехнічна школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Політехні́чна шко́ла

Ікс, фр. l'Х
Головний корпус Політехнічної школи, 2005
48°42′45″ пн. ш. 2°12′36″ сх. д. / 48.71250000002777369° пн. ш. 2.210000000028° сх. д. / 48.71250000002777369; 2.210000000028Координати: 48°42′45″ пн. ш. 2°12′36″ сх. д. / 48.71250000002777369° пн. ш. 2.210000000028° сх. д. / 48.71250000002777369; 2.210000000028
Тип інженерна школаd
Країна  Франція
Гасло Pour la Patrie, les Sciences et la Gloire
укр. Для Батьківщини, Науки та Слави
Засновано 1794
Засновник Гаспар Монж, Jacques-Élie Lamblardied, Лазар Карно і Claude Antoine, comte Prieur-Duvernoisd
Президент Éric Labayed[2]
Директор Laura Chaubardd[3]
Студентів 2200[1]
Аспірантів 500[1]
Кольори Червоний та Жовтий         
Приналежність Institut polytechnique de Paris і ComUE Paris-Saclay Universityd
Членство у
  • Conférence des Grandes Écolesd, Conférence des directeurs des écoles françaises d'ingénieursd, ComUE Paris-Saclay Universityd[4], ParisTechd, Couperin Consortiumd[5], UniverSud Parisd, Medicend, Renaterd[6], EuroTeQd і Університетське Агентство Франкофонії[7]
  • Випускники Категорія:Випускники Політехнічної школи
    Адреса Route de Saclay, Палезо, Франція
    Сайт www.polytechnique.edu(фр.)]
    Мапа
    CMNS: Політехнічна школа у Вікісховищі

    Політехні́чна шко́ла (фр. École polytechnique) — престижний вищий навчальний заклад Франції, який розташовується в паризькому передмісті Палезо. Відома насамперед дуже якісною математичною підготовкою.

    Серед його випускників є три лауреати Нобелівської премії, один лауреат Медалі Філдса, три президенти Франції та багато генеральних директорів французьких і міжнародних компаній. Він посідає 87-е місце у рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2021 і друге місце в рейтингу найкращих малих університетів світу 2020.[8] Його материнський університет, Паризький політехнічний інститут, займає 49-те місце в рейтингу QS World University Rankings 2022.[9]

    Загальний опис[ред. | ред. код]

    Школа заснована в 1794 році під назвою Центральна школа громадських робіт.[10] У 1795 році перейменована в Політехнічну школу.[11][12] У 1805 році за наказом Наполеона підпорядкована міністерству оборони.[13] Під час Першої світової війни учнів було мобілізовано, а приміщення школи було перетворено на шпиталь. Під час війни загинуло понад вісімсот студентів. У 1921 році студентам-іноземцям вперше дозволено складати вступний іспит. Під час Другої світової війни École Polytechnique була переведена до Ліона у вільну зону та втрачає свій військовий статус, а її будівлі в Парижі були передані Червоному Хресту. Під час тієї війни загинуло понад чотириста студентів (Вільна Франція, Рух Опору у Франції, нацистські табори). У 1944 році школа знову переходить до управління військового міністерства.[14] У 1970 році отримала цивільний статус, залишаючись підпорядкованою військовому відомству. Директором школи є дійсний генерал. У 1972 році в школу вперше прийняли 7 дівчат. Спочатку заклад розташовувався в Латинському кварталі в центрі Парижа, а в 1976 році його головні будівлі були перенесені в Палезо на плато де Сакле, на південний захід від Парижа. У 1994 році святкування 200-річчя проходило під головуванням президента Франсуа Міттерана. У 1995 році встановлено новий вступний іспит для іноземних студентів, а в 2000 році програму Ingénieur Polytechnicien подовжено з 3 до 4 років.[15]

    Знамениті випускники[ред. | ред. код]

    Пам'ятник кадетам Політехнічної школи, які захищали Париж у 1814 році. Встановлений у почесному дворику школи для вшанування цього вчинку. Копія цього пам'ятника встановлена у Вест-Пойнті.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    1. а б About Ecole Polytechnique. École Polytechnique. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2011.  (англ.)
    2. https://presse-polytechnique.fr/eric-labaye-nomme-president-de-lecole-polytechnique/
    3. https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000046368740
    4. https://www.universite-paris-saclay.fr/en/university/members
    5. http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    6. https://discovery.renater.fr/renater/
    7. https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    8. École Polytechnique. Times Higher Education (THE) (англ.). 19 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022. 
    9. [[Institut polytechnique de Paris|Institut Polytechnique de Paris]]. Top Universities (англ.). Процитовано 19 липня 2022.  {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
    10. Jeune, Cecile Le. ENS Rennes - Accueil. ENS Rennes (fr-FR). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022. 
    11. Grattan-Guinness, Ivor (2005). The "Ecole Polytechnique", 1794-1850: Differences over Educational Purpose and Teaching Practice. The American Mathematical Monthly. Т. 112, № 3. с. 233–250. doi:10.2307/30037440. ISSN 0002-9890. Процитовано 19 липня 2022. 
    12. Journal de l'École Polytechnique. jep.centre-mersenne.org. Процитовано 19 липня 2022. 
    13. 19th century: thrust into the upheaval of the times. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 
    14. 20th century: wars lead to new orientations. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 
    15. From 1958 to 2018. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022. 

    Посилання[ред. | ред. код]