Політичний в'язень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Політичний в'язень — особа, що перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, а також спрямоване на примусове лікування, у справі якої є присутньою явна політична складова, наприклад, опозиція до чинної влади. Політичним в'язнем може бути як арештований за звинуваченням у діях політичного характеру, так і за іншими, часто сфальсифікованими, звинуваченнями.

Зміст

Загальний статус [ред.]

Аж до закінчення Другої світової війни, як міжнародне, так і внутрішнє право багатьох держав припускали переслідування за політичними і релігійними мотивами. Прийнята при створенні ООН Загальна декларація прав людини визначила:

Кожна людина повинна мати всі права й всі свободи, проголошеними даною Декларацією, без якої б то не було різниці, як ось: щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового або іншого стану. (Розділ 2.)

Таким чином, наявність переслідувань за політичними й іншими переконаннями стала суперечити міжнародному праву.[1] Проте, у багатьох державах світу застосовуються різні репресивні заходи до осіб, що стали неугодними владі за своїми переконаннями або діями.

Термінологія [ред.]

У царській Росії статус політичного в'язня був визначений на державному рівні. Так, 6 квітня 1904 року міністром юстиції були затверджені «Правила щодо тримання у в'язницях цивільного відомства політичних арештантів». Дві революції 1917 внесли значний вклад у виправдання й звільнення одних категорій політичних в'язнів і створення нових.

Найпослідовніше позицію щодо політичних в'язнів відстоюють авторитетні міжнародні неурядові організації, такі, як «Міжнародна амністія» (англ. «Amnesty International»). У документах цієї організації термін визначається в такий спосіб[2]:

Політичним в'язнем називається будь-який в'язень, у справі якого присутній вагомий політичний елемент. Ним можуть бути: мотивація дій в'язня, самі дії або причини, що спонукали владу відправити його за ґрати. У багатьох країнах політичних в'язнів засуджують із порушенням міжнародних норм судочинства. У деяких країнах їх роками, навіть десятиліттями, тримають у попередньому ув'язненні без суду й слідства. МА вимагає, щоб всі політичні в'язні постали перед справедливим судом у розумний термін, відповідно до міжнародно визнаного права ув'язнених на швидкий і справедливий суд або негайне звільнення. Коли кажуть «політичний в'язень», маються на увазі як в'язні совісті, так і особи, що вдалися до кримінально карного насильства, або звинувачені в здійсненні інших видів злочинів, наприклад, у вторгненні в приватні володіння або заподіянні збитку чужій власності за політичними мотивами. Однак МА вимагає негайного й беззастережного звільнення тільки для в'язнів совісті. МА не користується терміном «політичний в'язень» для позначення якого-небудь особливого статусу затриманого або щоб показати, що рух має яку-небудь точку зору відносно політичних цілей ув'язненого. МА не виступає ні за, ні проти поглядів людей, на захист яких проводиться кампанія, а також ніяк не оцінює необхідність збройних дій у політичному конфлікті

«Міжнародна амністія» відрізняє політичних в'язнів у цілому від в'язнів совісті.

Правозахисна діяльність у світі [ред.]

Офіційне визнання наявності в тій або іншій державі політичних в'язнів припускає заява про порушення міжнародного права й політичної заангажованості судового й інших репресивних механізмів, тому в країнах, де порушуються права людини, використовують різні способи приховання правдивої або створення хибної інформації щодо причини переслідувань.

За доповідями, які готувала «Міжнародна амністія» до 2004, політичні в'язні були в десятках країн. Після 2004 року в цій організації проходять зміни суті діяльності. Термін «політичний в'язень» нею практично більше не використовується, при цьому офіційно заявлені причини зазнають значної критики за відхід від принципів захисту прав людини. Незважаючи на такі зміни в офіціозі, термін продовжує широко застосовуватися. Зокрема, ЗМІ застосовують цей термін до китайського активіста Яна Чунліня, засудженого до 5 років тюремного ув'язнення за участь у русі «Нам не потрібні Олімпійські ігри — дайте нам права людини!». У різних країнах ведуться списки політичних в'язнів[3][4].

Російська імперія [ред.]

У Російській імперії існував офіційний статус політичного в'язня. В XIX столітті статус політичного в'язня обумовлювався «Укладенням щодо покарання карних і виправних». Після Лютневої революції, 3 березня 1917 року Тимчасовий уряд прийняв декларацію, де серед інших пунктів був пункт про повну амністію всім політичним в'язням.

СРСР [ред.]

День політв'язня в СРСР

30 жовтня 1974 року в Дубровлазі політичними в'язнями К. А. Любарським і О. Г. Мурженко був підготовлений план зі встановлення 30 жовтня Дня політв'язня в СРСР. Ця ідея широко поширилася місцями позбавлення волі й у середовищі колишніх політичних в'язнів і правозахисників.

В 1991 р. цей день одержав назву «День пам'яті жертв політичних репресій». 30 жовтня 2006 ряд російських правозахисних і політичних організацій виступили із заявою про те, що перейменування в «День пам'яті» було зроблено передчасно через появу й швидкий ріст кількості політичних в'язнів у Росії [5].

Білорусь [ред.]

Валерій Левоневський — білоруський політичний і суспільний діяч[6].

Росія [ред.]

Ряд правозахисних організацій стверджують, що в Росії є політв'язні[7].

22 травня 2008 ріка група правозахисників звернулася до Президента Росії Д. А. Медведєву з відкритим листом, просячи помилування для 15 чоловік, яких вони вважають політв'язнями[8].

Звернення підтримали колишній президент Чехословаччини Вацлав Гавел, філософ Андре Глюксман, голова Федеральної політради Партії «Союз правих сил» М. Ю. Бєлих і почесний член ПАРЄ, колишній депутат Бундестагу Рудольф Біндіг. У даний список, однак, не ввійшли десятки людей, засуджених до позбавлення волі, на думку деяких правозахисників, за політичними мотивами[9][10].

Україна [ред.]

Юлія Володимирівна Тимошенко — лідер опозиції та колишній прем'єр-міністр України[11].

Обмін політичними в'язнями [ред.]

Трапляється, що керівництва двох країн взаємно обвинувачують один одного у фізичному переслідуванні політичних супротивників і триманні їх під вартою (у в'язницях або таборах). У цьому разі можливий обмін політв'язнів, і обміняні в'язні виходять на волю. Найвідомішим випадком обміну політв'язнями був обмін Луїса Корвалана на Володимира Буковского[12] [13] [14] [15] в грудні 1976 року.

5 жовтня 1986 р., напередодні зустрічі М. Горбачова й Р. Рейгана в Рейк'явіку, в обмін на арештованого в США радянського розвідника був висланий у США й позбавлений радянського громадянства Юрій Орлов [16].

Такі обміни пропонуються й у XXI столітті[17].

Див. також [ред.]

Джерела [ред.]

  1. Декларація прав людини (рос.)
  2. Відповіді «Міжнародної амністії» на питання (рос.)
  3. Political Prisoners and POW's in the US
  4. Irish Republican Political Prisoners
  5. Інформація про мітинг 30 жовтня 2006 (рос.)
  6. Білорусь: Валерій Левоневский і Олександр Васильєв потрапили у в'язницю за публікацію вірша (рос.)
  7. Політичні. Коротка довідка про російських політв'язнів (за матеріалами правозахисних організацій) (рос.)
  8. Грані.Ру // Правозахисники просять Медведєва помилувати політв'язнів (рос.)
  9. Лист з мертвого дому. Політв’язень, активістка «Іншої Росії» Людмила Харламова написала лист активістам ростовського ОГФ (рос.)
  10. Росіяни зауважують порушення прав людини, наявність у країні політв'язнів і застосування катувань (рос.)
  11. Віце-президент ПАРЄ вважає Тимошенко політв’язнем
  12. Звернення до комуністів Заходу на підтримку звільнення Буковського й Корвалана. (рос.)
  13. Павло Євдокімов З нього починалася «Альфа» (січень 2007).
  14. Інтерв'ю з В. Буковським (рос.)
  15. Луїс Корвалан Соціалізм не винуватий, що немає ковбаси! (2 листопада 2005).
  16. Персоналії: Юрій Федорович Орлов.
  17. Буковський пропонує обміняти Михайла Ходорковського на Євгенія Адамова. (Час публікації: 11 жовтня 2005 р., 18:43 останнє оновлення: 11 жовтня 2005 р., 23:56) (рос.)

Посилання [ред.]

українською
російською
англійською