Політковська Ганна Степанівна

Ганна Степанівна Політковська
Ганна Політковська, 2004
Народилася	30 серпня 1958 (53 роки) Нью-Йорк
Померла	7 жовтня 2006 Москва вбивство
Громадянство	СРСР, Росія, США
Національність	українка
Ім'я при народженні	Ганна Степанівна Мазепа
Діяльність	журналістка
Родичі	Степан Мазепа
Чоловік	Олександр Політковський

Га́нна Степа́нівна Політко́вська (дівоче прізвище Мазепа, *30 серпня 1958, Нью-Йорк — †7 жовтня 2006, Москва) — російська журналістка українського походження. Її убивство розглядається як замовне, направлене проти свободи слова.

Біографія

Народилася в сім'ї радянських дипломатів в Нью-Йорку, де її батько працював у представництві Української РСР при ООН. За іншою версією вона народилася на Чернігівщині. Її батько Степан Мазепа родом з Чернігівської області, мати — з Криму.

В 1980 році закінчила факультет журналістики МДУ.

В 1982—1993 роках працювала в газетах «Вісті», «Повітряний транспорт», у Творчому об'єднанні «Ескарт», видавництві «Паритет», оглядачем газети «Мегаполіс-Експрес».

В 1994—1999 роках — оглядач, редактор відділу «Надзвичайних подій» «Загальної газети».

Із червня 1999 року — оглядач «Нової газети». З липня 1999 року Ганна Політковська неодноразово виїжджала в зони бойових дій і табору біженців у Дагестані, а потім в Інгушетії й Чечні. Ганна Політковська — автор документальних книг «Подорож у пекло. Чеченський щоденник», «Друга чеченська».

Крім прямої професійної діяльності в грудні 1999 року Ганна організувала вивіз з-під бомбувань 89 мешканців грозненського будинку перестарілих, які її стараннями були розселені на території Росії. Однак улітку 2000 року 22 особи були повернуті в Грозний, «щоб продемонструвати усьому світу, що життя в Грозному налагоджується». Люди опинилися без води, ліків, їжі й одягу. У серпні 2000 року з ініціативи Ганни Політковською «Новою газетою» проведена благодійна акція «Грозний. Будинок перестарілих». Зібрано 5,5 тонни вантажу й близько 5 тисяч доларів. За серію репортажів із Чечні в січні 2000 року Ганні Політковської присуджена премія «Золоте перо Росії». Інші премії Ганни Політковської: премія Союзу журналістів РФ «Добрий учинок — добре серце», премія Союзу журналістів за матеріали по боротьбі з корупцією, диплом «Золотий гонг-2000» за серію матеріалів про Чечню.

За словами її колег з «Нової газети», «у важких і небезпечних умовах роботи, пов'язаної з нескінченним подоланням перешкод, створюваних у роботі журналістам, в умовах інформаційної блокади Ганна Політковська завжди проявляла мужність і високий професіоналізм». Крім того, Ганна Політковська займалася правозахисною діяльністю: допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаних угруповань федеральних військ у Чечні.

Правозахисна діяльність

Крім журналістики, Політковська займалася правозахисною діяльністю, допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об'єднаного угруповання федеральних військ у Чечні.

Різко критикувала діючу владу. У своїй книзі «Путінська Росія» писала: „За що я так не люблю Путіна? Саме так, за це. За черствість, що гірше злочину, за його цинізм, расизм, за його неправду, за газ, що він застосував у ході облоги «Норд-Оста», за побиття дітей, що тривало протягом усього його першого президентського строку“. Під «побиттям дітей» мала на увазі їх загибель під час бойових дій у Чечні.

У жовтні 2002 року брала участь у переговорах з терористами, що захопили в Москві мюзикл «Норд-Ост», носила заручникам воду. У вересні 2004 року під час захоплення заручників у бесланській школі її намагалися отруїти на борті літака на шляху в Беслан. Тоді Політковська заявила, що її «усунули з поля», щоб не дати їй здійснити її план урегулювання ситуації.

Вбивство Ганни Політковської

Убита в Москві, 7 жовтня 2006, в день народження президента Путіна, в під'їзді власного будинку за адресою вул. Лісова, будинок 8/12. За даними правоохоронних органів, близько 16:15, коли Політковська входила в ліфт, «невідомий у темному одязі» вистрілив їй один раз у груди, після чого зробив три постріли в голову. Її тіло виявила сусідка в 17:10. Прибулі на місце події співробітники міліції знайшли в ліфті кинутий пістолет ПМ і чотири гільзи.

Увечері 7 жовтня перед будинком, де жила Політковська, зібралися родичі, друзі й колеги журналістки. Люди, багато з яких плакали, підходили до під'їзду й клали квіти — білі й червоні гвоздики. Біля входу в будинок стояли запалені свічки.

Могила Політковської на Троєкурівському кладовищі

Правозахисниця Людмила Алексєєва упевнена в тім, що причина вбивства Політковської — її професійна діяльність: «Вона викривала насильство й захищала жертв цього насильства». Депутат Державної думи Володимир Рижков заявив: «Вона займалася Бесланом, вона займалася «норд-Остом», вона займалася корупцією й Чечнею — тут і треба шукати мотиви» .

За півтори години до смерті Ганна Політковська розповіла в інтерв'ю «Кавказькому вузлу» про журналістське розслідування фактів вимагання в Чечні у зв'язку з масштабним будівництвом, розгорнутим останнім часом у республіці, і очікуваним висуванням Рамзана Кадирова у президенти Чеченської республіки . Виписка з інтерв'ю:

«

«Головна стаття доходів кадировського бюджету — побори з усіх, кого можна обібрати. Не тільки з бізнесменів, але й, наприклад, із усього чиновництва. Воно, звичайно, у Чечні, як і по всій нашій країні, корумповане з голови до ніг. Кожний такий чиновник „відстьобував“ величезні суми зі своїх доходів. Підраховувалося, скільки чиновник вкрав, і змушували платити. Конкретні суми без документів називати не буду. На сьогодні у мене є тільки копії заяв у прокуратуру співробітників МНС, які були обурені тим, що їх змусили „відстьобувати“ із зарплати по 13 тисяч рублів, а це — більша частина зарплати»

»

8 жовтня у Москві в Новопушкінському сквері відбулася акція пам'яті Політковської. За твердженнями її організаторів — представників демократичних сил — в акції взяли участь близько 3 тисяч осіб, за даними правоохоронних органів, були присутні 2,5 тисячі осіб.

Убивство викликало різкий осуд світових лідерів, що закликають російську владу знайти й покарати вбивць. Із заявами виступили президент США Джордж Буш, британський прем'єр-міністр Тоні Блер, президент Франції Жак Ширак, офіційний представник Єврокомісії Йоханнес Лайтенбергер.

Жалобні мітинги й акції пам'яті Ганни Політковської відбулися в багатьох європейських столицях.

Версії вбивства

Інтернет-сайт «Нової газети», де працювала Ганна, висуває дві версії вбивства: помста чеченського прем'єр-міністра Рамзана Кадирова за те, що Ганна писала про нього раніше й продовжувала писати, або дії тих, хто хоче «повісити» це вбивство на самого Кадирова, щоб перешкодити йому одержати президентський пост. Ганна Політковська працювала над репортажем про чеченську війну, у якому, зокрема, розповідалося про катування й про методи політичної боротьби Кадирова-молодшого.

Бібліографія

• 2000 — Voyage en enfer. Journal de Tchetchénie Видавництво «Robert Laffont».
• 2001 — A Dirty War: A Russian reporter in Chechnya [1] Видавництво «The Harvill Press».
• 2002 — Вторая чеченская Видавництво «Захаров». ISBN 5-8159-0265-9. (текст російською)
• 2002 — Чужая война, или Жизнь за шлагбаумом. Чечня Видавництво «Р. Валент».
• 2003 — A Small Corner of Hell: Dispatches from Chechnya Издательство «University of Chicago Press».
• 2007 — Путинская Россия. (текст російською) — вперше була видана у Великобританії 2004 року.
• 2007 — За что. Видавництво «Новая газета».

Ресурси

• Памяти Анны Политковской, «Права человека в России»
• VIDEO
• Книга А.Політковської «Друга Чеченська» (2002)
• Статті А.Політковської
• Біографія
• Пісня (англ.), присвячена А.Політковській