Полівінілхлорид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Поліхлорвініл)
Перейти до: навігація, пошук
Полівінілхлорид
Полівінілхлорид
ПВХ
PVC-3D-vdW.png
Вигляд молекул ПВХ
Pure Polyvinyl Chloride powder.jpg
Зовнішній вигляд
Plastic-recyc-03.svg
Міжнародний знак вторинної переробки для полівінілхлориду
Назва за IUPAC poly(1-chloroethylene)
Систематична назва Поліхлорвініл
Інші назви Полівінілхлорид, ПВХ
Властивості[1]
Молекулярна формула (C2H3Cl)n
Молярна маса 62,5 г·моль−1
Молекулярна маса молекулярна_маса
Зовнішній вигляд порошок білого кольору
Запах запах
Густина густина
Тпл 100–260°C
Ткип температура_кипіння
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Полівінілхлорид (ПВХ, англ. PVC) або поліхлорвініл, поліхлорвінілова смола — безбарвна, прозора пластмаса, термопластичний полімер, продукт полімеризації хлорвінілу CH2=CHCl. Щоб одержати з поліхлорвінілу м'який матеріал, його змішують з пластифікатором.

Отримання[ред.ред. код]

В присутності органічних пероксидних сполук при 40 °C і тиску 5 атм хлорвініл легко полімеризується в еластичну масу, яку й називають поліхлорвініловою смолою

PolichlorvinilovaSmolaUtvor.jpg

Структурна формула[ред.ред. код]

       H    H    H    H
       |    |    |    |
... -- C -- C -- C -- C -- ...
       |    |    |    |
       Cl   H    Cl   H

Властивості[ред.ред. код]

Поліхлорвініл досить стійкий проти дії кислот і лугів. Він має високі діелектричні властивості, негорючий, легко фарбується. Його застосовують для ізоляції електричних провідників, виробництва лінолеуму, штучної шкіри для взуття, вікна (металопластикові вікна). З поліхлорвінілу виготовляють також настільні церати, портативні плащі від дощу тощо.

Поліхлорвініл порівняно легко розкладається при нагріванні, виділяючи хлористий водень.

Істотним недоліком ПВХ є низька теплостійкість (не вище 70 °C). При низьких температурах пластифікат втрачає міцність, а при високих різко погіршує свої електричні властивості.


Хлоруванням полівінілхлориду одержують перхлорвінілову смолу, з якої виготовляють хімічно стійке волокно хлорин.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується для електроізоляції проводів та кабелів, виробництва листів, труб (переважно хлорований полівінілхлорид), плівок, плівок для натяжних стель, штучних шкір, Полівінілхлоридного волокна, пінополівінілхлоріда, лінолеума, взуттєвих пластикатів, меблевої кромки тощо. Також застосовується для виробництва грамплатівок (тобто вінілових), профілів для виготовлення вікон і дверей.

Полівінілхлорид також часто використовується в одязі та аксесуарах для створення подібного шкірі матеріалу, що відрізняється гладкістю і блиском. Такий одяг широко поширений в альтернативних напрямках моди, серед учасників готичної субкультури і прихильників сексуального фетиша.

Полівінілхлорид використовують як ущільнювач в побутових холодильниках, замість відносно складних механічних затворів. Це дало можливість застосувати магнітні затвори в вигляді намагнічених еластичних вставок, які розміщені в балоні ущільнювача.

Миючі шпалери покриваються плівкою з ПВХ з лицьового боку, що робить шпалери непромокальними.

Також знаходить широке застосування в піротехніці як донор хлору, що необхідно для створення кольорових вогнів.

Широко застосовується в рекламі: для оформлення вітрин магазинів і торгових точок, створення рекламних банерів і плакатів. Служить сировиною для виробництва різного роду продукції від грамплатівок і плакатів до наклейок. Шаром ПВХ покрита металева сітка восьмикутника, де проводять змагання з MMA. З ПВХ також роблять презервативи для людей з алергією на латекс.

Полівінілхлорид використовується у виробництві трикотажних робочих рукавиць для нанесення різних малюнків на трикотажну основу. ПВХ-малюнок на рукавичці дозволяє забезпечити хороше захоплення при виконанні різних робіт, запобігає процесу ковзання, збільшує зносостійкість продукції.

Полівінілхлорид використовується для виробництва хлорованого полівінілхлориду, який володіє найвищими характеристиками вогнестійкості і найвищою температурою займання (482 °С) серед термопластів.


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Властивості

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]