Поліщук Віктор Варфоломійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ві́ктор Варфоломі́йович Поліщу́к (* 10 жовтня 1925, Дубно, †17 листопада 2008, Торонто)  — канадський публіцист.

Біографія[ред.ред. код]

Віктор Поліщук народився 10 жовтня 1925 року в місті Дубно на Волині в мішаній українсько-польській сім'ї. Сам відзначав, що виховувався як православний, у своїх публікаціях називав себе українцем[1]. Втім, як вбачається з його автобіографічної розповіді [1], Віктор Поліщук під час переселення в 1946 році у Польщу перед радянською та польською владою документально представив себе поляком. Відповідно домовленостей між радянським та польским урядами право на репатріацію у Польщу в 1946 році мали поляки.

Батько Віктора — українець Варфоломій Поліщук — під час перебування Західної України в складі Польщі обирався населенням війтом ґміни Дубно. Коли 1939 року Західна Україна увійшла до складу СРСР, Варфоломія Поліщука заарештували та стратили[1].

Разом із матір'ю-полькою та двома сестрами 14-річного Віктора Поліщука в квітні 1940 року виселили в Казахстан. Прорадянська польська організація "Союз польських патріотів" допомогла йому разом з родичами в 1944 році перебратись в Україну, включивши їх у списки поляків, що в цей час переїздили в Україну у сформованому цією організацією ешелоні. Від листопада 1944 року до березня 1946 року жив із сім'єю на Дніпропетровщині. 1946 року за клопотанням матері, використовуючи мамину метрику з костьолу, виїхав до Польщі[1].

1946 року почав навчання в Польщі, спочатку в ліцеї, далі вступив на юридичний факультет Вроцлавського університету.

Закінчивши університет, працював працівником прокуратури, прокурором в місті Явор та згодом юристом, адвокатом, про що можна взнати у розділі "Тема і автор" його ж авторства книги "Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)"[2] В інтерв'ю заперечив, що коли-небудь в Польщі займав посаду прокурора [3]

1981 року з дружиною та дітьми емігрував до Канади. Віктора Поліщука взяли на работу технічним коректором у тижневик «Новий шлях», який виходив у Торонто під впливом ОУН (м). Там зіштовхнувся з українською націоналістичною літературою. Це підштовхнуло Віктора Поліщука до вивчення історії.

Віктор Поліщук вважав український націоналізм різновидом фашизму. У публіцистичних роботах Віктора Поліщука стверджується співпраця ОУН обох фракцій з німецькими окупантами (за винятком періоду з березня по грудень 1943 року, коли подібної співпраці нацистів і ОУН (б), на думку історика, не існувало). Віктор Поліщук описував також тему українсько-польської різанини 1944—1945 років. Шляхом опитування власних знайомих прийшов до зовсім ненаукового висновку що знищення українців поляками "є краплиною в морі масових мордів, яких допустилися ОУН-УПА на поляках" [4], всупереч масштабним цифрам десятків тисяч замордованих українців польськими боївками[5], визнаних навіть польськими дослідниками.[6]

Віктор Поліщук осуджував національну діяльність українців Холмщини під керівництвом Українського центрального комітету (УЦК) в час німецької окупації: українцям слід було спільно з поляками поборювати окупантів, а не відновлювати українське шкільництво та займатись просвітницькою роботою, що ущемлювались поляками в 2 Речі Посполитій до війни: "Це не був час на творення в Холмщині, на Підляшші чи Лемківщині українських шкіл, кооперативів, "Просвіт" тощо." [7] За його словами, культурно-просвітницька робота та заселення українців, здійснювані з дозволу німців на терені Холмщини, спричинили до росту ворожості поляків та спорадичих вбивств поляками українських діячів.[8] Стверджував, що УЦК фінансувався з фондів Абверу.[8] Діяльність УЦК на Холмщині, орієнтовану на задоволення культурних та духовних потреб українців, Віктор Поліщук назвав силовою українізацією Холмщини.[9]

В оцінках боротьби ОУН-УПА з радянським режимом, він вважав, радянська держава, навіть беручи до уваги загалом її тоталітарний репресивний характер, мала право припинити незаконну діяльність ОУН-УПА, що саме вимагали закони СРСР : Однако, и в тоталитарных державах действуют законы, поэтому согласно древнеримскому принципу - Dura lex, sed lex! - закон суров, но он закон, его нужно придерживаться.[10] Хоча у попередній праці охарактеризував нелегітимність радянської влади, осуджував її злочинну та антигуманну політику, описуючи агресію СРСР проти Польщі та злочини СРСР проти власного народу.[11]

Публіцистичні праці Віктора Поліщука, в яких він порівнює український націоналізм з фашизмом, здобули значної популярності у польських шовіністів. Оцінюючи в своїх працях конфліктні стосунки між українцями та поляками, здебільшого займає польську сторону, звинувачуючи українців у нелояльності до 2 Речі Посполитої. Віктор Поліщук вважає, що українці повинні були визнати свою поразку у війні з поляками 1918-19 р. та верховенство влади 2 Речі Посполитої на українських землях. У 1998 році був нагороджений Конгресом поляків Канади за заслуги перед польською культурою золотою медаллю.

Роботи і методи дослідження Поліщука піддавалися критиці з боку українських і польських істориків (таких, як В. Сергійчук і Рафал Внук)[12]. На думку В. Сергійчука, роботи Поліщука ненаукові, а сам він не є істориком і ніколи не працював з архівами. В польській історіографії його зараховують до ненаукової гілки дослідників польсько-українських стосунків у роки Другої світової війни.[12].

Багато оглядачів відзначають наявність відвертих фальсифікацій і українофобських сентенцій в його творах. Ярослав Ісаєвич назвав його і Едварда Пруса «головними фахівцями з антиукраїнської істерії».[13]

Помер 17 листопада 2008 р. в Торонто. Відправа за померлим відбулася в римокатолицькому польському костелі[14].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)"
  2. Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)ст. 35
  3. "Задай свой вопрос об ОУН-УПА!"
  4. Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)" ст. 328
  5. Володимир Косик (Париж - Мюнхен)УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ ПІД ЧАС НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
  6. Ґжеґож Мотика Польська реакція на дії УПА: масштаб і перебіг каральних акцій
  7. Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)" ст. 169
  8. а б Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)" ст. 168
  9. Виктор Полищук ПРАВОВАЯ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОУН и УПА
  10. Виктор Полищук ПРАВОВАЯ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОУН и УПА 18. Деятельность ОУН-УПА после окончания войны
  11. Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)" ст. 37, 164, 268, 408-409
  12. а б В.Сергійчук.НАША КРОВ — НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ
  13. Ярослав Ісаєвич. Перед 1943 роком був 1938-ий: Трагічне протистояння у пам’яті поляків і українців. Журнал «Ї»
  14. Zenon Baranowski. Zmarł Wiktor Poliszczuk. „Nasz Dziennik”, 19.11.2008.

Посилання[ред.ред. код]