Полієн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Полієн
Народився невідомо
Помер після 163
Підданство Римська імперія
Національність македонянин
Діяльність письменник

Полієн (*Πoλύαινoς, дати народження й смерті не відомі ) — військовий письменник та теоретик часів Римської імперії за імператорів Антоніна Пія та Марка Аврелія.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Македонії. замолоду перебрався до Риму. Тут отримав посаду у суді, де займався представленням справ перед імператором. Про його життя відомо замало.

Творчість[ред.ред. код]

Усі свої праці Полієн писав грецькою мовою. Є автором твору «Στρατηγηματα» («Стратегеми» або «Військові хитрощі»). Її Полієн присвятив імператорам Марку Аврелію й Луцію Веру приблизно у 163 році, коли вони були збиралися на війну з Парфією. За словами письменника, в той час він був занадто старий, щоб супроводжувати імператорів в поході.

Збірка складається з 8 книг, з яких 6 описують діяння греків, 7-а — варварів і тільки 8 книга присвячена римлянам і жінкам різних народів. З 900 стратегем, або військових хитрощів, до нас дійшли 833. Стратегеми містять велику кількість анекдотів щодо відомих історичних особистостей, відображаючи в той же час факти історії. Історична цінність анекдотів певною мірою ослаблена тим, що Полієн не згадує, звідки він взяв той чи інший епізод. Його як автора цікавило в першу чергу прикладне значення військових хитрощів. Питання історії, так само як і герої його твору, відступали на другий план (водночас він надає особливо цікаві відомості стосовно історії азійських народів). У візантійський час існували конспекти праці Полієн, але сам він практично не цитувався візантійськими авторами.

Полієн також написав низку інших робіт, кожна з яких загинули. Збереглися назви декілкьох: «На Фіви», «Тактика» у 3 книгах (Τακτικά), «Про Македонію», [5] (для koinon македонців), є згадка про роботу з права «Для Сінедріони» (інформація про судові засідання). Полієн також згадує про свій намір написати працю про дії імператорів Марка Аврелій та Луція Вера.

Джерела[ред.ред. код]

  • K. Brodersen (hg), Polyainos. Neue Studien. Polyaenus. New Studies (Berlin: Verlag Antike, 2010).
  • Meister, Klaus: Polyainos. In: Der Neue Pauly. Enzyklopädie der Antike. Hrsg. von Hubert Cancik und Helmuth Schneider. Bd. 10 Pol-Sal. Stuttgart