Пол Інс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Пол Інс
Пол Інс
Особові дані
Повне ім'я Пол Емерсон Карлайл Інс
Paul Emerson Carlyle Ince
Дата народження 21 жовтня 1967(1967-10-21) (46 років)
Місце народження Англія Ілфорд, Лондон, Англія
Зріст 178 см
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб закінчив
Юнацькі клуби
1982—1984
Англія «Вест Хем Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984—1989
1989—1995
1995—1997
1997—1999
1999—2002
2002—2006
2006
2007
Англія «Вест Хем Юнайтед»
Англія «Манчестер Юнайтед»
Італія «Інтер»
Англія «Ліверпуль»
Англія «Мідлсбро»
Англія «Вулверхемптон»
Англія «Суіндон Таун»
Англія «Маклсфілд Таун»
72 (7)
206 (25)
54 (10)
65 (14)
93 (7)
115 (10)
3 (0)
1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2000 Англія Англія 53 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пол Еме́рсон Карла́йл Інс [1] (англ. Paul Emerson Carlyle Ince; народився 21 жовтня 1967; Ілфорд, Великий Лондон, Англія) — колишній англійський футболіст, півзахисник. Захищав кольори національної збірної Англії, у складі якої брав участь у Чемпіонатах Європи 1996, 2000 та Чемпіонаті світу 1998 р. у Франції. Виступав за такі клуби як «Вест Хем Юнайтед», «Манчестер Юнайтед», «Інтер», «Ліверпуль», «Мідлсбро» та «Вулверхемптон». Став першим темношкірим капітаном збірної Англії[2].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Вест Хем Юнайтед»[ред.ред. код]

Пол Інс у складі «Вест Хем Юнайтед». 1988-89 рр.

З самого дитинства Пол вболівав за «Вест Хем Юнайтед», а вже з 12-ти років почав тренуватись в дитячій команді цього клубу під керівництвом Джона Лайолла. Вихованець Молотобійців провів свою дебютну гру у Чемпіонаті Англії 30 листопада 1986 року проти «Ньюкасл Юнайтед».[3] Починаючи з сезону 1987-1988 Інс регулярно виходить на поле, демонструючи усім талан гравця, який володіє чудовою швидкістю, відчуттям пасу, вмінням оборонятися та потужним ударом. В той час на нього звертають увагу тренери молодіжної збірної Англії віком до 21 року, за яку він проводить декілька поєдинків. В серпні 1988 року почався визначний сезон у кар'єрі футболіста. «Вест Хем Юнайтед», який тоді боровся за право залишитись у вищому дивізіоні, завдяки двом голам Інса сенсаційно переміг у чвертьфіналі Кубка Ліги діючого чемпіона - «Ліверпуль» з розгромним рахунком 4-1. Однак в півфіналі Молотобійці поступились скромному клубу «Лутон Таун» та по завершенні сезону повинні були залишити вищий дивізіон. Керманич «Вест Хем Юнайтед» Джон Лайолл після 15 років роботи в команді подав у відставку. У наступному сезоні Пол відіграв одну зустріч у Другому Дивізіоні, після чого молодого півзахисника придбав гранд англійського футболу - «Манчестер Юнайтед» за 1 мільйон фунтів.

«Манчестер Юнайтед»[ред.ред. код]

Дебют Інса за «Манчестер Юнайтед» відбувся 16 вересня 1989 року в матчі проти «Міллуолу», який Дияволи перемогли з рахунком 5-1, а Пол разом з новими одноклубниками, тогочасним капітаном команди Браяном Робсоном та Нілом Уеббом, створив надійну та могутню лінію півзахисту. І вже у першому сезоні в новій команді Пол здобув і свій перший трофей з клубом - «Манчестер» виграв Кубок Англії перегравши у фіналі на «Вемблі» «Кристал Пелес» з рахунком 1-0 (перший матч завершився унічию 3-3).

Протягом наступних чотирьох років, коли кар'єра легенди клубу Капітана Марвела вже поступово починала підходити до завершення, саме Пол став ключовою фігурою в цетрі півзахисту «Юнайтед», де він виділявся своїми сміливими підкатами, філігранними навісними передачами та потужними ударами, хоча голами відзначався досить рідко. Один з його найкращих матчів в Прем'єр-лізі відбувся в січні 1994 року, коли Пол зробив дубль (2-2) на виїзді проти свого колишнього клубу «Вест Хем Юнайтед».

В другій частині сезону 1992-93 новим партнером Інса в півзахисті став шотландець Браян МакКлер, який був змушений змінити амплуа та поступитись місцем в нападі новачку команди Еріку Кантона. А вже в наступному сезоні 1993-94 пару Полу складав інший новачок «Юнайтед» - молодий ірландський півзахисник Рой Кін, якого придбали у «Ноттінгем Форест» за рекордну на той час трансферну суму для Прем'єр-ліги - 3,75 мільйонів фунтів стерлінгів.

Свій другий трофей у складі Червоних дияволів Інс здобув 15 травня 1991 року, коли «Юнайтед» завдяки двом голам Марка Гьюза, здолав у фіналі Кубку Кубків УЄФА іспанську «Барселону» з рахунком 2-1 в Роттердамі. А через рік Пол став володарем ще одного трофею - Кубка Ліги, де у фіналі манкуніанці святкували перемогу над клубом «Ноттінгем Форрест».

Півзахисник манкуніанців Пол Інс під час матчу Прем'єр-ліги проти «Евертона». 1993 р.

В наступному сезоні 1992-93 «Манчестер Юнайтед» змагається в новоствореній Прем'єр-лізі, а Інс разом зі своїм найкращим другом Раяном Ґіґґзом стають лідерами легандарної команди, яка скаладалась з таких зірок як Марк Гьюз, Ерік Кантона, Петер Шмейхель, Андрій Канчельскіс, Стів Брюс та Денніс Ірвін. І ця команда виграє перший за 26 років чемпіонат, а Пол поповнює свою колекцію ще одною нагородою лише за три роки виступів за МЮ.

В сезоні 1993-94 «Манчестер Юнайтед» знов домінує в чемпіонаті та виграє ««дубль»: Прем'єр-лігу та Кубок Англії. В наступному сезоні в останньому турі чемпіонату Інс та «Юнайтед» вирушають до Лондона на матч проти «Вест Хем Юнайтед», в якій МЮ потрібні були лише три очки, щоб здобути чемпіонтсво. Однак манчестерцям так і не вдалося премогти, а «Блекберн Роверз», який незважаючи на поразку від «Ліверпуля», все-таки обійшов манкуніанців на одне очко та виграв національну першість. Але сезон закінчився і ще одною невдачею - цього разу прикрою поразкою у фіналі Кубка Англії від «Евертона».

Влітку 1995 року, тренер МЮ Алекс Фергюсон продає Інса міланському «Інтеру» за 7,5 фунтів стерлінгів, яка на той час стала найвищою в історії трансферною сумою заплаченою за англійського гравця.

«Інтер»[ред.ред. код]

Пол Інс #8 — капітан міланського «Інтера» . 1995-97 рр.

В сезоні 1995-1996 міланцям не вдається здобути 14-те скудетто для клубу і вони посідають лише 7-ме місце в Серії А. Проте, для Інса перший сезон склався досить непогано, він виходив на поле регулярно і пропустив лише чотири зустрічі чемпіонату. В наступному році, і ще в одному вдалому сезоні для Пола у футболці нерадзуррі, він забив 6 голів в 26-ти матчах, а його команда фінішувала третьою у Серії А. Тоді ж «Інтер» змагався і на європейській арені, де клуб дійшов до фіналу Кубку УЄФА. В 1/8 у матчі-відповіді проти «Боавішти» Пол відзначився голом . А вже в наступних раундах, здолавши на своєму шляху бельгійський «Андерлехт» та французький «Монако», міланський клуб вийшов до фіналу. В першому виїздному матчі проти гельзенкірхенського Шальке, в якому «чорно-сині» поступалися з рахунком 1-0 ( переможний м'яч забив Марк Вілмотс), Інс участі не брав. Вдома, на стадіоні Джузеппе Меацца Пол повертається на поле, а команда перемагає гостей 1-0 завдяки голу Івана Саморано наприкінці зустічі. В доданий час не вдалося виявити переможця, і вже в серії післяматчевих пенальті, після невдало виконаних ударів від Івана Саморано та Арона Вінтера, «Інтер» поступився 4-1.

Попри те, що президент міланського клубу Массімо Моратті запропонував Інсу новий контракт, Пол все-таки вирішив відмовитись та повернутись на Туманний Альбіон.

«Ліверпуль»[ред.ред. код]

Пол Інс у складі «Ліверпуля». 1997-99 рр.

Ще однією причиною залишити Італію для Інса була необхідність в тому, щоб його син Томас ходив до англійської школи. Цей перехід коштував Червоним 4.5 мільйонів фунтів, однак трансфер був великою несподіванкою для багатьох, тому що через одвічне суперництво «Манчестер Юнайтед» та «Ліверпуля», мало кому вдавалося за свою кар'єру пограти за обидві команди.

Перший сезон на «Енфілді» для Інса склався досить невдало, клуб переживав не самі найкращі свої роки, головною причиною чого, стала погана дисципліна в команді. Преса навіть почала називати деяких гравців «Ліверпуля» «Спайс Бойз» (за аналогією з «Спайс Ґерлз» відомою поп-групою того часу), а саме Стіва МакМанамана, Роббі Фаулера, Джейсона МакЕйтіра та Джеймі Реднаппа , через те, що вони, нібито, приділяли більше часу своєму зовнішньому вигляду та розвагам, що лише заважало їм зосередитись на тренуваннях та виступах за клуб. Всі вони були хорошими друзями Інса, який мав не найкращу репутацію у пресі, тому і Пол також потрапив до списку «Спайс Бойз».

В другому сезоні Інс знов нічого не виграв з клубом, однак відзначився особливим для себе досягненням, забивши гол у ворота своєї колишньої команди «Манчестер Юнайтед» на «Енфілді», який приніс мерсісайдцям у матчі нічию.

«Мідлсбро» та «Вулверхемптон»[ред.ред. код]

Однак влітку 1999 року, керманич «Ліверпуля» Жерар Ульє продав 31-річного Інса до «Мідлсбро» за 1 мільйон фунтів, до команди, яку тоді очолював колишній партнер Пола по виступам за «Манчестер Юнайтед», Браян Робсон. Інс був обраний капітаном команди та провів на Ріверсайд Стедіум наступні три роки, зігравши за клуб понад 100 поєдинків, відзначившись 9-ма голами. У 2002 році Інс перейшов до «Вулверхемптона» на правах вільного агента і в першому ж сезоні допоміг клубу вийти до Прем'єр-ліги. Інс планував завершити кар'єру гравця по завершенні сезону 2004-05, але через призначення Гленна Ходдла головним тренером Вовків, Пол вирішив пограти ще один рік. В квітні 2006, після розмови зі своїм другом Тедді Шерінгемом, Інс проявив бажання провести ще один сезон в команді. Однак в липні того ж року, новий наставник Мік Маккарті заявив, що відмовляється від послуг Інса. Після того як Пол залишив клуб, він висловив бажання в майбутньому повернутись на Молінью в якості тренера та очолити Вовків.

Статистика виступів за клуби[ред.ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Кубок Ліги Єврокубки Інші[4] Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Вест Хем Юнайтед» 1986–87 10 1 1 0 0
1987–88 28 3 1 0 0
1988–89 33 3 1 0 2 0
1989–90 1 0 7 1 6 3
Всього 72 7 10 1 9 3
«Манчестер Юнайтед» 1989-90 26 0 7 0 3 2 0 0 0 0 36 2
1990-91 31 3 2 0 6 0 7 0 1 0 47 3
1991-92 33 3 3 0 7 0 3 0 1 0 47 3
1992–93 41 6 2 0 3 0 1 0 0 0 47 6
1993–94 39 8 7 1 5 0 4 0 1 0 56 9
1994–95 36 5 6 0 0 0 5 0 1 1 48 6
Всього 206 25 27 1 24 2 20 0 4 1 281 29
«Інтер» 1995-96 30 3 5 0 0 0
1996-97 24 7 4 2 10 1
Усього 54 10 9 2 10 1
«Ліверпуль» 1997–98 31 8 1 0 4 0 4 0 0 0 40 8
1998–99 34 6 2 1 2 1 3 1 0 0 41 9
Всього 65 14 3 1 6 1 7 1 0 0 81 17
«Мідлсбро» 1999–00 32 3 0 0 3 1
2000-01 30 2 3 0 3 0
2001-02 31 2 4 1 0 0
Всього 93 7 7 1 6 1
«Вулверхемптон» 2002–03 37 2 3 1 2 0 3 0
2003–04 32 2 1 0 2 0
2004–05 28 3 2 0 1 1
2005–06 18 3 2 0 0 0
Всього 115 10 8 1 5 1
«Суіндон Таун» 2006–07 3 0 0 0 0 0
«Маклсфілд Таун» 2006–07 1 0 0 0 0 0
Всього за кар'єру 609 72 57 6 50 8

Національна збірна Англії[ред.ред. код]

Інс захищав кольори національної збірної Англії з 1992 по 2000 рр. Загалом за збірну провів 53 поєдинки в яких відзначився 2 рази.

Матчі за збірну[ред.ред. код]

# Дата Стадіон Суперник Рахунок Турнір Голи Місце Жовта картка Червона картка Капітан
01. 09-09-1992 Естадіо Ель Сардінеро, Сантандер Іспанія Іспанія 1-0 Товариський матч Іспанія
02. 14-10-1992 Вемблі Стедіум, Лондон Норвегія Норвегія 1-1 Відбір до ЧС 1994 Англія Попереджений на 37-ій хвилині 37'
03. 18-11-1992 Вемблі Стедіум, Лондон Туреччина Туреччина 4-0 Відбір до ЧС 1994 Англія
04. 31-03-1993 Ататюрк Стадіуму, Ізмір Туреччина Туреччина 0-2 Відбір до ЧС 1994 Туреччина
05. 28-04-1993 Вемблі Стедіум, Лондон Нідерланди Нідерланди 2-2 Відбір до ЧС 1994 Англія
06. 29-05-1993 Шлонські Стадіон, Хожув Польща Польща 1-1 Відбір до ЧС 1994 Польща Попереджений
07. 09-06-1993 Фоксборо Стедіум, Бостон США США 2-0 Турнір в США США Kaptan logo.svg
08. 13-06-1993 Р.Ф.К. Меморіал Стедіум, Вашингтон Бразилія Бразилія 1-1 Турнір в США США Kaptan logo.svg
09. 19-06-1993 Сілвердоум, Детройт Німеччина Німеччина 1-2 Турнір в США США
10. 08-09-1993 Вемблі Стедіум, Лондон Польща Польща 3-0 Відбір до ЧС 1994 Англія
11. 13-10-1993 Де Кейп, Роттердам Нідерланди Нідерланди 2-0 Відбір до ЧС 1994 Нідерланди Попереджений
12. 17-11-1993 Стадіо Ренато Даль'Ара, Болонья Сан-Марино Сан-Марино 7-1 Відбір до ЧС 1994 Гол 22'
Гол 73'
Італія
13. 09-03-1994 Вемблі Стедіум, Лондон Данія Данія 1-0 Товариський матч Англія
14. 22-05-1994 Вемблі Стедіум, Лондон Норвегія Норвегія 0-0 Товариський матч Англія
15. 12-10-1994 Вемблі Стедіум, Лондон Румунія Румунія 1-1 Товариський матч Англія
16. 15-02-1995 Ленсдаун Роуд, Дублін Ірландія Ірландія 1-0 Товариський матч Ірландія
17. 27-03-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Болгарія Болгарія 1-0 Товариський матч Англія
18. 24-04-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Хорватія Хорватія 0-0 Товариський матч Англія
19. 18-05-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Угорщина Угорщина 3-0 Товариський матч Англія
20. 08-06-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Швейцарія Швейцарія 1-1 Євро 1996 Англія
21. 15-06-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Шотландія Шотландія 2-0 Євро 1996 Англія Попереджений на 68-ій хвилині 68'
22. 18-06-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Нідерланди Нідерланди 4-1 Євро 1996 Англія Попереджений на 43-ій хвилині 43'
23. 26-06-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Німеччина Німеччина 1-1(5-6)* 1/2 фіналу Євро 1996 Англія
24. 01-09-1996 Стадіонул Републіка, Кишинів Молдова Молдова 0-3 Відбір до ЧС 1998 Молдова Попереджений на 66-ій хвилині 66'
25. 09-10-1996 Вемблі Стедіум, Лондон Польща Польща 2-1 Відбір до ЧС 1998 Англія
26. 09-11-1996 Стадіон ім. Бориса Пайчадзе, Тбілісі Грузія Грузія 0-2 Відбір до ЧС 1998 Грузія
27. 12-02-1997 Вемблі Стедіум, Лондон Італія Італія 0-1 Відбір до ЧС 1998 Англія
28. 29-03-1997 Вемблі Стедіум, Лондон Мексика Мексика 2-0 Товариський матч Англія Kaptan logo.svg
29. 30-04-1997 Вемблі Стедіум, Лондон Грузія Грузія 2-0 Відбір до ЧС 1998 Англія
30. 31-05-1997 Шлонські Стадіон, Хожув Польща Польща 0-2 Відбір до ЧС 1998 Польща Попереджений на 11-ій хвилині 11'
31. 04-06-1997 Стад Божуар, Нант Італія Італія 2-0 Турне де Франс Франція Kaptan logo.svg
32. 07-06-1997 Стад Моссон, Монпельє Франція Франція 0-1 Турне де Франс Франція
33. 10-06-1997 Парк де Пренс, Париж Бразилія Бразилія 0-1 Турне де Франс Франція
34. 11-10-1997 Стадіо Олімпіко, Рим Італія Італія 0-0 Відбір до ЧС 1998 Італія Kaptan logo.svg
35. 15-11-1997 Вемблі Стедіум, Лондон Камерун Камерун 2-0 Товариський матч Англія Kaptan logo.svg
36. 11-02-1998 Вемблі Стедіум, Лондон Чилі Чилі 0-2 Товариський матч Англія Попереджений
37. 25-03-1998 Ванкдорф Штадіум, Берн Швейцарія Швейцарія 1-1 Товариський матч Швейцарія
38. 22-04-1998 Вемблі Стедіум, Лондон Португалія Португалія 3-0 Товариський матч Англія
39. 27-05-1998 Стад Мохамед V, Касабланка Марокко Марокко 0-1 Турнір Короля Хуссаїна II Марокко Kaptan logo.svg
40. 15-06-1998 Стад Велодром, Марсель Туніс Туніс 2-0 ЧС 1998 Франція
41. 22-06-1998 Стад Мунісіпаль, Тулуза Румунія Румунія 1-2 ЧС 1998 Франція
42. 26-06-1998 Стад Фелікс Боллар, Ланс Колумбія Колумбія 2-0 ЧС 1998 Франція
43. 30-06-1998 Стад Жеффруа Ґішар, Сент-Етьєн Аргентина Аргентина 2-2(4-3)* 1/8 фіналу ЧС 1998 Франція Попереджений на 10-ій хвилині 10'
44. 05-09-1998 Росунда, Стокгольм Швеція Швеція 2-1 Відбір до Євро 2000 Швеція Перша на after 67'Друга наВилучений after 67' 67'
45. 01-02-1999 Вемблі Стедіум, Лондон Франція Франція 0-2 Товариський матч Англія
46. 10-10-1999 Стедіум оф Лайт, Сандерленд Бельгія Бельгія 2-1 Товариський матч Англія
47. 13-11-1999 Гемпден-Парк, Глазго Шотландія Шотландія 0-2 Відбір до Євро 2000 Шотландія Попереджений
48. 17-11-1999 Вемблі Стедіум, Лондон Шотландія Шотландія 0-1 Відбір до Євро 2000 Англія Попереджений на 43-ій хвилині 43'
49. 27-05-2000 Вемблі Стедіум, Лондон Бразилія Бразилія 1-1 Товариський матч Бразилія
50. 03-06-2000 Та' Калі Стедіум, Та' Калі Мальта Мальта 1-2 Товариський матч Мальта
51. 12-06-2000 Філіпс Стадіон, Ейндговен Португалія Португалія 2-3 Євро 2000 Нідерланди Попереджений на 45-ій хвилині 45'
52. 17-06-2000 Стад дю Пеї де Шарлеруа, Шарлеруа Німеччина Німеччина 1-0 Євро 2000 Бельгія
53. 20-06-2000 Стад дю Пеї де Шарлеруа, Шарлеруа Румунія Румунія 2-3 Євро 2000 Бельгія

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hugman, Barry J. (2005). The PFA Premier & Football League Players' Records 1946-2005. Queen Anne Press. с. 315. ISBN 1852916656. 
  2. 10 key moments in UK race relations.
  3. Wonderful World of West Ham United statistics Paul Ince
  4. Включає інші змагання, такі як Плей-офф Футбольної Ліги, Коммьюні Шилд, та Супер кубок УЄФА.