Помірні луки, савани і чагарники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степи північного Китаю
Територія, зайнята біомом

Помірні луки, савани і чагарники (англ. Temperate grasslands, savannas, and shrublands) — один з 14 біомів за класифікацією Всесвітнього фонду природи [1], де переважає рослинність, що складається з трав і / або чагарників. Клімат помірний, від напівпосушливого до напіввологого.

Тип середовища відомий як прерія у Північній Америці, пампа у Південній Америці, велд у Південній Африці та степ в Азії. Загалом ці регіони позбавлені дерев, за винятком прибережних або галерейних лісів, пов’язаних зі струмками та річками. [1]

Степи/короткотравні прерії[en] — короткотравні луки, що зустрічаються у напівпосушливому кліматі. Високотравні прерії[en] – високотравні луки в районах з більшою кількістю опадів. Верески та пасовища – низькі чагарники та луки, де росту лісу перешкоджає діяльність людини, але не клімат.

Високотравні луки, що містять високотрав’яні прерії Північної Америки, північно-західні частини Євразійського степу (Україна та південь Росії) і вологі пампи Аргентини, мають помірну кількість опадів і багаті ґрунти, що робить їх ідеальними для сільського господарства. Трав'яні простори в Північній Америці та Євразії колись підтримували міграції великих хребетних, таких як бізон (Bos bison), сайгак (Saiga tatarica), тибетські антилопи (Pantholops hodgsoni) та кіанг (Equus hemionus). Зараз такі міграції відбуваються лише в окремих осередках, переважно в Даурському степу та на Тибетському плато. [1] [2]

Помірні савани, що зустрічаються у південній частині Південної Америки, частинах Західної Азії, Південній Африці та південній Австралії, є змішаною трав’янисто-лісовою екосистемою, що визначається досить великими відстанями між деревами, щоб крони не змикалися, подібно до субтропічних і тропічних саван, хоча і відсутній цілорічний теплий клімат. [3] У багатьох саванах щільність дерев вища і розташовані більш рівномірно, ніж у лісах. [4]

Квіткові угруповання євразійських степів і північноамериканських Великих рівнин були значною мірою винищені через перетворення на землеробство. Проте, близько 300 різних видів рослин можуть рости на менш ніж трьох акрах високотрав'яних прерій Північної Америки, які також можуть підтримувати понад 3 мільйонів комах на акр. Патагонський степ і пасовища відрізняються різноманітністю таксонів на родовому та родинному рівнях. [1]

Площа: 10,1 млн км2; широти: від 45° до 25° пд.ш. й від 25° до 60° пн.ш.; ґрунт: родючий, багатий поживними речовинами і мінералами; характерні тварини: великі випасні ссавці, норні тварини, дощові хробаки.

Екорегіони[ред. | ред. код]

Афротропічні помірні луки, савани і чагарники
Гірське рідколісся Ель-Гаджар-ель-Гарбі Оман
Помірні луки островів Амстердам та Сен-Поль Амстердам (острів), Сен-Поль (острів)
Чагарники та луки островів Тристан-да-Кунья й Гоф Тристан-да-Кунья, Острів Гоф
Купинні луки Кентербері-Отаго[en] Нова Зеландія
Рідколісся рівнини Камберленд[en] Австралія
Малга-чагарники Східної Австралії[en] Австралія
Помірна савана Південно-Східної Австралії[en] Австралія
Луки Каліфорнійської Центральної долини[en] США
Осиковий лісостеп Канада, США
Центральні та Південні мішані луки[en] США
Центральний лісостеп[en] США
Центральні високотравні луки[en] США
Колумбійське плато[en] США
Савана плато Едвардс[en] США
Високотравні луки Флінт-Гіллс[en] США
Луки долин та передгір'їв Монтани[en] США
Мішані луки дюн Небраски[en] США
Північні мішані луки[en] Канада, США
Північні низькотравні луки[en] Канада, США
Північні високотравні луки[en] Канада, США
Луки Палуза[en] США
Техаські чорноземні прерії[en] США
Західні низькотравні луки США
Аргентинський Еспиналь[en] Аргентина
Аргентинський Монте[en] Аргентина
Волога пампа Аргентина, Уругвай
Патагонські луки[en] Аргентина
Патагонська пустеля Аргентина
Посушлива пампа[en] Аргентина
Степ Алай-Західного Тянь-Шаню Казахстан, Таджикистан, Узбекистан
Алтайські степи та напівпустелі Казахстан
Центрально-Анатолійський степ Туреччина
Даурський лісостеп Китай, Монголія, Росія
Східноанаталійський гірський степ Вірменія, Іран, Туреччина
Степ Емінської долини Китай, Казахстан
Бореальні луки Фарерських островів Фарерські острови, Данія
Відкриті рідколісся Гіссаро-Алаю Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан
Казахський лісостеп Казахстан, Росія
Казахський степ Казахстан, Росія
Казахський дрібносопковик Казахстан
Степи Середнього Сходу (Ніневійські рівнини[en]) Ірак, Сирія
Монголо-Маньчжурський степ Китай, Монголія, Росія
Понтійсько-каспійський степ Казахстан, Молдова, Румунія, Росія, Україна, Болгарія
Саянський міжгірський степ Росія
Селенго-Орхонський лісостеп Монголія, Росія
Південносибірський лісостеп Росія
Сухий степ передгір'їв Тянь-Шаню Китай, Казахстан, Киргизстан

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г  Ця стаття містить текст, доступний за ліцензією CC BY-SA 3.0. World Wide Fund for Nature. Temperate Grasslands, Savannas and Shrubland Ecoregions. Архів оригіналу за 1 квітня 2011. Процитовано 24 квітня 2021.
  2. Hilbig, W (1995). The vegetation of Mongolia. Amsterdam: SPB Academic Press.
  3. Manoel Cláudio da Silva Jánior, Christopher William Fagg, Maria Cristina Felfili, Paulo Ernane Nogueira, Alba Valéria Rezende, and Jeanine Maria Felfili 2006 “Chapter 4. Phytogeography of Cerrado Sensu Stricto and Land System Zoning in Central Brazil” in “Neotropical Savannas and Seasonally Dry Forests: Plant Diversity, Biogeography, and Conservation” R. Toby Pennington, James A. Ratter (eds) 2006 CRC Press
  4. David R. Harris, ред. (1980). Human Ecology in Savanna Environments. London: Academic Press. с. 3, 5—9, 12, 271—278, 297—298. ISBN 978-0-12-326550-0.

Посилання[ред. | ред. код]