Помічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Помічна
Pomichna gerb.PNG Pomichna prapor.PNG
Герб Помічної Прапор Помічної
Помічнянська міська рада
Помічнянська міська рада
Помічна
Помічна на карті Добровеличківського района
Помічна на карті Добровеличківського района
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Кіровоградська область Кіровоградська область
Район/міськрада Добровеличківський район
Код КОАТУУ 3521710300
Засноване 1 серпня 1868 року
Статус міста з 14 травня 1967 року
Населення 9 201 (01,01,2014)[1]
Площа 8,15 км²
Поштові індекси 27030
Телефонний код +380-5253
Координати 48°14′36″ пн. ш. 31°24′22″ сх. д. / 48.24333° пн. ш. 31.40611° сх. д. / 48.24333; 31.40611Координати: 48°14′36″ пн. ш. 31°24′22″ сх. д. / 48.24333° пн. ш. 31.40611° сх. д. / 48.24333; 31.40611
Водойма р. Чорний Ташлик
День міста перша неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Помічна
До обл./респ. центру
 - фізична 70 км
Міська влада
Адреса 27030, м. Помічна, вул. Перемоги, 91
Веб-сторінка Офіційна сторінка
Міський голова Антошик Микола Миколайович

Помічна́ — місто в Україні, Добровеличківському районі Кіровоградської області. Значний залізничний вузол.

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на відстані біля 70 кілометрів на південний-захід від обласного центру — Кіровограда, 24 км від геометричного центру України в смт Добровеличківка, на Придніпровській височині. За 9 км на захід від міста тече притока Синюхи — Чорний Ташлик.

Історія[ред.ред. код]

Рідна мова населення Помічної за даними перепису 2001 року

У 1775 році після ліквідації Запорізької Січі козаки, покинувши козацькі зимівники, селилися по слободах, перетворюючись на селян.

Однією з таких слобід було сучасне село Помічна. Біля фортеці св. Єлисавети стояв гарнізон запорізьких козаків. Забезпечувало гарнізон продовольством село Помічна, надававши таким чином допомогу, «поміч», а звідси й пішла назва поселення «Помічна».

Місто Помічна засновану у зв'язку з пуском в експлуатацію першої залізничної колії. Першим, хто підняв клопотання про будівництво південної залізниці був Новоросійський генерал-губернатор, князь Михайло Воронцов.

Кінцевим пунктом південної залізниці була Одеса. Планувалося першу залізницю побудувати від Одеси до села Паркани. Другу — від Одеси до міста Ольвіополя, далі вести залізницю на Кременчук, Полтаву та Харків.

1 серпня 1868 року почала діяти залізнична колія, яка йшла через сучасне місто Помічна. 3 цього часу і веде відлік історія міста Помічна.

1877 року утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення прийняло назву Герасимівка від імені першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує по цей час, тоді з нього брали воду для паровозів.

Побудова залізничної колії Одеса-Бобринська (тепер імені Тараса Шевченка) сприяла тому, що в 1879 році роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями, яка була названа Помічною, назва взята від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.

Станом на 1886 рік у селі Любомирської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 654 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існував винокуренний завод[2].

У зв'язку з будівництвом залізниці Одеса-Бобринська у 1911-12 роках, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька житлових будинків. 1913 року відкрили трирічну школу. Поселення навколо станції швидко розросталося. На 1916 рік було вже 88 дворів і 375 чоловік населення. Помічна була адміністративною одиницею Піщанобрідської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.

1923 року обрано Помічнянську раду робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, яка входила до складу Новоукраїнського району Одеської губернії. З 17 лютого 1930 року Помічна входила до складу Піщанобрідського району.

18 березня 1944 року Помічна була звільнена від фашистів військами 2-го Українського фронту.

14 травня 1967 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста.

Транспорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Помічна (станція)

Помічна — значний залізничний вузол Центральної України. Поруч з містом проходить автошлях M-13 (Кіровоград — Кишинів).

Культура[ред.ред. код]

Докладніше у статті Пам'ятники Помічної

Пам'ятки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

На станції Помічна.jpg Центр Помічної.jpg Ринкова площа (Помічна).jpg Музей станції Помічна.jpg
У центрі міста
Ринкова площа
Музей залізничної станції

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Орденоносці[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. http://www.podvignaroda.ru/podvig-html/?#id=1106620972&tab=navDetailManCard


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.