Поміщик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Помі́щик — спочатку тимчасовий власник маєтку, що надавався йому від держави за зобов'язання військової служби; цим тимчасовим і договірним характером володіння поміщик відрізнявся від вотчинника, що володів землею на праві спадкоємному. Згодом, коли за поміщиками було затверджено таке ж спадкове володіння й вони були звільнені від обов'язкової служби, слово «поміщик» витиснуло слово «вотчинник» і поміщиком стали називати власника населених маєтків, тобто, що володів селянами, на відміну від землевласника, що володів землею без селян. Після звільнення селян назва «поміщик» привласнюється землевласникам з потомствених дворян, але в розмовній мові поступово витісняється словом «землевласник».

Література[ред.ред. код]

  • Темірова Надія. Поміщики України в 1861–1917 рр.: соціально-економічна еволюція. — Донецьк : ДонНУ, 2003. — 320 с. — Бібліогр.: с. 275–304.
  • Шахрай Тетяна Олексіївна. Господарська, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці XIX — початку ХХ ст.: дис. … канд. іст. наук : 07.00.01; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — К., 2008. — 244 арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 185–229. .. — Донецьк : ДонНУ, 2003. — 320 с. — Бібліогр.: с. 275–304.