Понтійська дорога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аполлонія на Tabula Peutingeriana

Понтійська дорога (лат. Via Pontica) — римська дорога, що йшла вздовж Чорного моря (дав.-гр. Pontos Euxeinos, звідки й походить назва). Дорога пролягала з Константинополя через Deultum (зараз Дебелт), Aquae Calidae (зараз Бургас), Аполлнонію Понтійську (зараз Созополь), Месембрію (зараз Несебр), Одессос (лат. Odessos, зараз Варна), Каллатіс (грец. Καλλατις, зараз Мангалія) до Томиса (зараз Констанца) та Істрії.

Проект Via Pontica в Болгарії[ред.ред. код]

У 2010 Божидар Димитров, директор Національного історичного музею та віце-прем'єр Симеон Дянков започаткували проект Via Pontica з відновлення двадцяти стародавніх замків на узбережжі Чорного моря від Резово до Каліакри. Під час проведення цих робіт було виявлено декілька археологічних пам'яток, зокрема укріплення поблизу Созополя.

Джерела[ред.ред. код]